«Тузлівські лимани»: як війна руйнує унікальну екосистему національного парку на півдні Одещини

Мабуть, немає жодного мешканця Одещини, який би не знав про нацпарк «Тузлівські лимани». А багато хто і бував тут. Адже це чудове місце для відпочинку та насолоди від спілкування з природою – з неймовірними пейзажами, лагідним морем та чудовим різномаїттям флори та фауни.

Але сьогодні тут немає туристів – все змінила війна. Жодні заповідні землі Одещини не постраждали так, як «Тузлівські лимани».

Національний природний парк «Тузлівські лимани» – це територія площею майже 280 квадратних кілометрів біля Чорного моря між Дунаєм та Дністром та протяжністю 44 кілометри вздовж узбережжя. Тут знаходяться 13 лиманів, які відділені від моря піщаною косою, що має довжину близько 40 км.

Довідка: Національний природний парк «Тузловські лимани» — природоохоронна територія на території Білгород-Дністровського району Одеської області. Розташований в басейні лиманів Тузловської групи. Найбільші лимани – Бурнас, Алібей, Шагани.

З 1996 року система лиманів Шагани-Алібей-Бурнас є частиною Рамсарських водно-болотних угідь України, а отже має особливий охоронний статус.

Національний природний парк було створено 1 січня 2010 року згідно з Указом Президента України з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів Північного Причорномор’я.

Водно-болотні угіддя «Тузлівських лиманів»являють собою унікальні екологічні системи, де зберігається генофонд тваринного та рослинного світу. Тут мешкають 262 види птахів, в залежності природніх умов – від 70 до 105 видів риб та більше 40 видів ссавців, безліч видів комах та росте понад 700 видів рослин.

Птахи є особливою гордістю «Тузлівських лиманів», представлене тут їх різномаїття становить більше 60% усіх видів нашої країни (всього в Україні налічується 416 видів). З них більше 50 видів є рідкісними та занесені як до міжнародної, так і до української Червоної книги. Деякі плахи тут гніздяться та зимують, інші мають тут місце зупинки та перепочинку під час сезонної міграції.

А ще тут можна було побачити дельфінів, які підпливали та бавилися близько до узбережжя.

Нещадна війна

Та після повномасштабного вторгнення російських військ все змінилося і національний парк «Тузлівські лимани» потерпає від воєнної агресії. Особливо йому «діставалося» до того, як був звільнений від рашистів острів Зміїний, коли в морі тривали особливо жорстокі бойові дії.

З перших днів територія нацпарку опинилася під обстрілами з боку моря. Як повідомив нам керівник науково-дослідного відділу «Тузлівських лиманів», доктор біологічний наук Іван Русєв, співробітники природного парку постійно моніторили ситуацію та фіксували «прильоти» – їх від початку вторгнення нарахували тисячі на суші та в воді, іноді їх було до 200 за день.

Через обстріли на території парку ставалися пожежі, що знищували флору та фауну, або полишали тварин їх домівок.

Крім того, не всі снаряди розривалися, чимало їх опинилося на дні лиманів і їх необхідно буде розміновувати. Особливо багато небезпечних боєприпасів у лимані Бурнас.

Вибухи нанесли значної шкоди птахам, які перебували у постійному стресі, втратили можливість гніздуватися та виводити потомство, не могли знайти харчування.

«Дуже потужний вплив антропогенний був на птахів. Багато птахів, які пролітали, особливо в міграційний період, нас просто облітали – шукали інші місця харчування, летіли далі. Це впливало на накопичення жиру, щоб летіти далі до кінцевої точки міграції. Також багато птахів не мали можливості гніздуватися», – пояснює Іван Русєв.

В результаті, через воєнні дії росіян у національному парку зменшилася як загальна кількість птахів, так і їх видове різноманіття.

Під загрозою опинилася і справжня прикраса нацпарку – кучеряві та рожеві пелікани. Якщо до війни їх тут налічувалося біля півтори тисячі, то на сьогодні залишилося близько трьохсот. Крім шумових атак від вибухів, на їхню кількість значно вплинула відсутність корму.

Адже від початку війни співробітники нацпарку не мали можливості відкрити прорви для водообміну між Чорним морем та лиманами. А це означає, що риба, яка зазвичай прямує на нерест у лимани (кефаль, атерина), не може туди потрапити і, відповідно, не може відродитися. А значить – різко знижуються її кількість, і відповідно без корму залишаються рибоїдні птахи (пелікани, мартини, крачки, чаплі тощо) та хижі риби (камбала, бички).

Крім того, через те, що вода з Чорного моря не надходить, почали пересихати заповідні озера, названі на честь академіка Ювеналія Зайцева (система дрібних внутрішніх озер біля піщаного пересипу в низов’ях лиману Алібей на межі з лиманом Шагані та Карачаус).

Зазначимо, що у «Тузлівських лиманах» відчули і відлуння підриву Каховської ГЕС, так, за тиждень після катастрофи на узбережжі національного природного парку виявили тварин, що потрапили сюди з Дніпра. Найбільше було знайдено жаб та тритонів. На жаль більшість тварин була мертвою, а ті, що вижили, швидко ставали їжею для птахів та хижих тварин. Серед земноводних було багато і червонокнижних тритонів.

«Ми знайшли 55 живих тритонів та передали їх у Дунайський біосферний заповідник, де їх випустили. Але знайшли ще близько 1500, які були мертвими. І це свідчить про те, що їх взагалі було дуже багато, які приплили сюди з дельти Дніпра після підриву ГЕС», – розповів науковець.

Та чи не найстрашнішими знахідками на узбережжі Чорного моря були тіла мертвих дельфінів. В наших попередніх матеріалах ми вже писали про масову загибель під час війни чорноморських китоподібних – афалін, білобочок та морських свиней. Але нагадаємо, що на Одещині найбільшу кількість загиблих дельфінів виявили саме на території «Тузлівських лиманів».

Після початку активних бойових дій в Чорному морі перші випадки виявлення мертвих дельфінів в національному парку були зафіксовані вже 27 лютого. Всього ж до кінця січня цього року на узбережжі «Тузлівських лиманів» виявили 52 трупа китоподібних (сім звичайних дельфінів або білобочок, 2 афаліни, та 43 морських свині).

Як повідомив Іван Русєв, з березня по серпень 2022 року на ділянці, яку моніторили, кількість знайдених загиблих китоподібних становила шість тварин на один кілометр, тоді як у довоєнний час вона складала 0,1 тварину на кілометр.

Саме в цей час коли в Чорному морі велися самі активні воєнні дії: на ехолокаційну систему китоподібних чинився великий вплив сонарів, також відбувалося потужне бомбардування в морських водах. При цьому в північно-західній частині Чорного моря в цей час не було рибальства, не було сіток, в яких раніше гинули дельфіни.

Необхідно зазначити, що велику кількість мертвих дельфінів, або контужених, поранених чи дезорієнтованих тварин після 24 лютого 2022 року знаходили і в багатьох чорноморських країнах – в Турції, Росії, Болгарії та Румунії. Всього за підрахунками вчених в Чорному морі під впливом бойових дій загинуло більше 50 тисяч китоподібних. І, на думку вчених, вплив воєнних дій китоподібні будуть відчувати ще тривалий час навіть після їх закінчення. Частина тварин може загинути через наслідки контузії, порушення координації та поведінки. Не мине безслідно руйнування оселищ, порушення життєвих циклів і просторової структури популяції.

Життя триває

В цьому році в «Тузлівських лиманах» спокійніше, аніж на початку війні. І це відчувається – в нацпарку знову з’явилися перелітні птахи, відновилися місця гніздування, на узбережжі нечасто знаходять загиблих дельфінів.

«Загиблих дельфінів знаходили вже дуже мало, це пов’язано з тим, що відсутні два важливих фактори – немає рибальства і браконьєрства, які були до війни, та відсутність активних бойових дій у північно-західній частині Чорного моря, які були дуже потужними на початку вторгнення і до серпня минулого року», – зазначив Іван Русєв.

А ще радують співробітників парку зграї рожевих фламінго – цього літа їх тут налічується більше 500 птахів. І хоча через зменшення кількості риби їм доводиться щодня мандрувати зі сходу на захід Тузлівських лиманів в пошуках їжі, ці красені залишаються тут і почуваються як вдома.

«Це дуже гарна ознака, ми маємо зараз найбільшу кількість рожевих фламінго в Україні. Але маємо констатувати, що вони ймовірно прилетіли з Херсонської області на межі з Кримом, де вони трималися деякий час. Але загніздилися вони на нашій території. Вони тут мають достатньо їжі – велику кількість мотиля і дуже багато артемії. Це дуже для них смачна їжа», – каже біолог.

Втім, війна продовжується, окупанти жорстоко обстрілюють південь Одещини і загроза для мешканців «Тузлівських лиманів» залишається високою.

«Зараз прильотів немає, але постійні шуми, голосні звуки – це суттєвий фактор для біорізноманіття. Тобто війна впливає різними шляхами, неактивно, як в зоні бойових дій, але теж позначається на дикій природі, і ми це враховуємо», – каже науковець.

Співробітники нацпарку не можуть поновити водообмін між морем та лиманами, не мають можливості здійснювати повноцінний моніторинг узбережжя та війна дуже ускладнює наукову роботу. Але вони продовжують працювати і боротися не лише за збереження унікальної екосистеми, а й за створення кращих умов для виживання та відновлення популяцій, які сьогодні страждають від дій людини.

Плани на майбутнє

На питання про те, які важливі завдання стоять перед командою «Тузлівських лиманах» після закінчення війни, Іван Русєв відповів, що це створення природного резервату та центру реабілітації дельфінів.

«Ми дуже хочемо, щоб влада сприяла розширенню нашого парку, щоб був створений морський резерват на площі три тисячі квадратних кілометрів, щоб дельфіни могли спокійно там відтворюватися. Це найголовніше завдання для нас, тому що дельфіни припливають до нас з початку березня і до кінця жовтня вони тримаються, харчуються і розмножуються в північно-західній частині Чорного моря. І коли війна закінчиться, створення цього резервату буде вкрай важливо для нас, а також створення реабілітаційного центру для дельфінів, який буде єдиним в Україні», – розповів про майбутні плани науковець.

Зараз до складу НПП «Тузлівські лимани» входить лише 200-метрова прибережна смуга, що тягнеться вздовж парку на 44 кілометри. Вчені пропонують включити до території нацпарку частину північно-західної акваторії Чорного моря в межах територіального моря України.

Реабілітаційний центр планується створити на піщаному пересипу між лиманом Сасик та Чорним морем. Тут будуть лікувати, реабілітувати та реадаптувати дельфінів, яких рятуватимуть з нелегальних дельфінаріїв, тих, що викинулися на берег або потрапили у біду з інших причин. Потім їх випускатимуть у море, причому будуть створені такі умови, коли дельфін сам буде вирішувати – пливти на волю або залишатися під опікою.

Крім того, війна вкрай негативно вплинула на чисельність китоподібних Чорного моря та на їх плодючість у майбутньому. І після війни їх буде потрібен безпечний дім у морі для відтворення. А безпечний дім для морських жителів там, де немає рибальства та браконьєрства, де є реальна заповідна акваторія.

Співробітники «Тузлівський лиманів» сподіваються, що обласна влада нарешті до них прислухається, і вони зможуть реалізувати свої плани.

Довоєнне відео

______________________________________________________________________

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст
публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для
Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського
Союзу.