-
Головна
>
Новини
>
Екологія
>
Екоцид без кордонів: наслідки підриву Каховської ГЕС відчують всі країни Чорноморського басейну
Екоцид без кордонів: наслідки підриву Каховської ГЕС відчують всі країни Чорноморського басейну
Ця катастрофа, розтягнута у часі та просторі.
9 червня одесити не впізнали рідне узбережжя – воно нагадувало велике звалище та було вкрите сміттям, уламками будівель, залишками дерев та рослинності.
Такими були наслідки підриву російськими окупантами Каховської ГЕС. Пройшло кілька тижнів, але і зараз морські хвилі виносять на берег бруд та сміття.
Це тільки крихітна частина тієї трагедії для Чорного моря, якою стало руйнування дамби Каховської ГЕС. Лише її видима частина, і лише на невеликій території.
Реальні ж наслідки цього терористичного акту мають міжнародні масштаби, які, на думку екологів, відчує більшість країн Чорноморського басейну.
Варто згадати, що Каховське водосховище – друге за площею водосховище в Україні, його площа становить. 2155 км², та перше за об’ємом води з обсягом 18,19 км³. Воно має довжину 240 км, розташоване в трьох областях України – Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській.
При спорудженні ГЕС рівень Дніпра було піднято на 16 м. Тепер, коли її споруди зруйновані, за оцінками громадської організації “Українська природоохоронна група”, негативні наслідки для проявляться на площі не менш як 5000 км², куди входять зона затоплення та зона осушення. Лише зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км².
Внаслідок руйнування ГЕС були підтоплені сотні населених пунктів. Постраждав і Херсон – райони міста вздовж Дніпра та його острівна частина.
Тисячі українців були змушені покинути свої домівки. Крім того, майже 900 тисяч населення Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей втратили доступ до централізованого водопостачання та водовідведення.
На сьогодні рівень води на затоплених територіях знизився, українці поступово повертаються до своїх домівок, але наслідки від підриву ГЕС будуть відчуватися ще багато років – через зруйновані будівлі та інфраструктуру, підтоплення та забруднення сільськогосподарських земель.
Та найстрашніші наслідки від цього терористичного акту матиме екологія – через осушування та підтоплення територій, зміни стану річок, та через опріснення і забруднення води у Чорному морі: масштабне знищення диких тварин та рослинності, природних екосистем, десятків національних парків, заповідників, заказників, пам’яток природи.
Екологи стверджують, що шкода, нанесена через підрив ГЕС, для нашої природи набагато більша, ніж наслідки від всіх воєнних дій з лютого 2022 року.
Голова громадської організації “Зелений лист” еколог Владислав Балінський впевнений, що підрив Каховської ГЕС – це техногенна катастрофа міжнародного масштабу. Але, насамперед, звичайно, постраждає Україна та весь нижньодніпровський регіон.
«Йдеться про фактичне знищення цілого ландшафтного комплексу з усіма живими організмами, що його населяють. Унікальність нижньої течії Дніпра є очевидною — це одна з небагатьох ділянок, не змінених людиною. І вся практично заплавна частина від Нової Каховки до Дніпро-Бузького лиману входила до НПП «Нижньодніпровський». При природній повені, коли підвищується рівень річки, він не може підвищуватися так, як у разі техногенної катастрофи — йдеться про підвищення рівня в десятки разів вище за природний. Вся стійка система біогеоценозу, яка там утворилася за сотні та сотні років, вона вся буде фактично знищена та видозмінена – потоком води тисячі тон ґрунту будуть змиті у морі. У цьому випадку йдеться про повне знищення ландшафту — на цій території проживали сотні видів рослин і тварин, і щонайменше 70 видів занесено до Червоних книг Європи, України», — зазначив Владислав Балінський.
Надалі, на думку еколога, сумні наслідки катастрофи відчує увесь Чорноморський басейн, насамперед вони спіткають Болгарію, Туреччину та Румунію.
«Через акваторію Чорного моря наслідки відчують не лише Україна, а й усі чорноморські країни. Десятки тон машинної олії — це мала дещиця того, що потрапить у води Чорного моря — йдеться про тисячі і тисячі тон грунтів і в першу чергу побоювання викликають токсичні мули, які накопичилися за десятиліття на дні Каховського водосховища та у дніпровських плавнях», — каже Балінський.
Спостерігається масштабне забруднення води у Чорному морі. Саме сюди потрапляє вода із затоплених територій. І це не лише сотні тон грунту, залишки знищених рослин та останки загиблих тварин – під затоплення потрапили населені пункти, підприємства, АЗС, цвинтарі, скотомогильники. А значить, до моря потрапили відходи з каналізаційних систем, паливно-мастильні матеріали, хімікати тощо.
Крім того, потік води «приніс» вибухонебезпечні предмети – деякі з них детонують у воді, знищуючи все живе, інші ще більше посилюють мінну небезпеку.
Як повідомили в Українському науковому центрі екології моря, початкове забруднення Дніпра відбулося вже за кілька годин після теракту, і за кілька днів забруднення досягло узбережжя Одеси.
Відповідно до супутникових даних впродовж першого тижня після виникнення аварійної ситуації забруднені річкові води простяглося до Дунаю, охопивши більше ніж 7 300 км2 північно-західного шельфу Чорного моря.
На морське узбережжя півдня України винесло величезну кількість бруду, сміття, решток загиблих тварин. Більша їх частина через особливості течії потрапила до Одеської затоки – між його східним та західним краями. Східну окраїну затоки сміття пройшло, а на західному краї мис Великий Фонтан став значною перешкодою для подальшого руху та затримав його саме тут.
Сміття почало надходити до берегів Одеси через три доби після підриву дамби Каховської ГЕС.
До берега прибило шматки дахів, меблів, дерев та інше сміття. На жаль, знаходили і останки загиблих тварин.
Одесити допомагають прибирати сміття на березі
Додамо, що на остівцях, які течією принесло до берега, були тварини, яким вдалося вижити. Так, люди врятували собаку, що кілька днів плила морем, була знесилена, але жива.
Зустрічалися і дикі тварини – наразі вони перебувають у одеському зоопарку.
«Цей теракт приніс нам багато проблем: постраждали люди, тварини, цілі екосистеми. Всього масштабу трагедії ми досі не знаємо.
Щодо врятованих тварин, то через нас пройшло майже 300 екземплярів, це тритони, жаби, змії, ондатри, єнотовидні собаки, олень, курка і індюк. Більшість з них вже у природі.
Тритони, ондатри, жаби, черепахи не можуть жити в солоній воді — їх треба відразу виловлювати та рятувати. Тритони знаходяться в Червоній книзі — це унікальна херсонська популяція і можливо вона зараз знищена зовсім. Тому тих кого вдалось врятувати ми будемо випускати на волю з фахівцями на Херсонщині, коли це стане можливим”, — розповів директор зоопарку Ігор Бєляков.
Зазначимо, що до узбережжя Одещини течією принесло чимало річкової риби, і якщо в перші дні вона була ще жива, то наразі гине.
Науковий співробітник, завідувач лабораторії прикладної гідроекології ДУ “Інститут морської біології НАН України” Сергій Хуторной повідомив нам, що загиблі мешканці водойм, яких знаходять одесити – особини молодої щуки. При цьому він додав, що вся винесена у море прісноводна риба обов’язково загине при подальшому осолонінні води, якщо не зможе зайти назад у річку або хоча б у Дніпро-Бузький лиман.
Втім, в перші дні після підриву дамби, через опріснення води, на Одещині українські прикордонники зафіксували масовий мор і морської риби.
Море біля берегів Одещини. Відео ДПСУ.
Протягом кількох тижнів комунальники та городяни прибирали прибережну зону, але ще й зараз до берега течія приносить сміття та залишки зруйнованих будівель.
Фахівці постійно здійснювали моніторинг морської води, вже 13 червня, за даними департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА, в пробах води, взяти на пляжах Одеси та Чорноморська, виявили сальмонелу та кишкову інфекцію.
Через тиждень проби води, взяті на п’яти одеських пляжах, теж не відповідала санітарно-гігієнічним нормам.
А у відібраних 26 червня у Одесі пробах морської води виявлено холероподібний вібріон НАГ 1 групи Хейберга (пляж у районі 10-ї станції В. Фонтану), вібріони парагемолітикус (пляж у районі 16-ї станції В. Фонтану), вібріони аеромонас (пляжі “Ланжерон”, “Аркадія”, “Лузанівка”, в районі 10-ї станції В. Фонтану). Виділені холероподібні НАГ вібріони не є збудником холери, але викликають захворювання на гострі кишкові інфекції. У пробах гідробіонтів виділені НАГ 1 групи Хейберга в мідіях на пляжі “Ланжерон”.
В останні дні ситуація з морською водою в прибережній зоні покращується. За інформацією Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), відібрані 29 червня проби морської води на пляжах «Ланжерон» та 16-ї станції В. Фонтану за показниками складу та властивостей відповідають нормам.
Але фахівці зазначають, що заспокоюватися зарано. На сьогодні на території Одещини та півдня України продовжує діяти сувора заборона не лише купання у водоймах, а й знаходження у пляжних зонах. І вже не лише через мінну загрозу, а й через загрозу розповсюдження можливих інфекцій. Також заборонено вилов риби.
Як пояснюють екологи, те, що ми бачимо – це лише «вершина айсбергу». Найбільшу загрозу являє те, що залишилося у морі.
«На сьогодні до нас ще приносить сміття, але вже не так масово. Та, на жаль, це лише ті зміни, які ми можемо спостерігати. Все набагато складніше, більша частина сміття залишилася у морі. Його просто «перемололо» хвилями, бо за цей час був досить великий шторм. Це органічні відходи, будівельне та побутове сміття, і пластик – воно затонуло і опинилося на дні. Процеси їх розкладання, гниття будуть тривати досить довго. Все, що ми можемо наразі зробити – це спостерігати за станом води і повітря, і лише в прибережній зоні. Адже через мінну загрозу вийти далі в море ми теж не можемо», – пояснив Владислав Балінський.
Велику проблему склало опріснення води в північно-західній частині моря. Солона морська вода є природним консервантом, а опріснення несе ряд загроз у вигляді розвитку хвороботворних інфекцій, масовим цвітінням одноклітинних водоростей.
В останні дні солоність води у Чорному морі повертається до норми. Як повідомив 27 червня очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, очікується, що вже через тиждень вода має прийти в норму.
«Але маємо іншу проблему — цвітіння Чорного моря через потрапляння забруднених вод, принесених течією після ворожого підриву Каховської ГЕС. На жаль, фіксуємо заморні явища, знищення тваринного і рослинного світу, тобто фактично екоцид», — повідомив Олег Кіпер.
На жаль, і ситуація з показниками, що покращилася, може змінитися. Науковці вважають, що цей процес оборотний і залежить від багатьох факторів.
«У сьогоденні та найближчому майбутньому розвиток ситуації майже повністю залежатиме від панівних вітрів, течій та температури води. Схоже, що основну шкоду екосистемі вже завдано, хоча поки що й дуже складно оцінити її масштаби. На жаль, основна маса забруднюючих речовин, винесених у море, ще довгі роки може нагадувати про себе, залягаючи в донних відкладеннях і періодично включаючись у природні цикли, переміщаючись харчовою пірамідою, проте очікувати масштабних і тривалих катастроф у морській екосистемі швидше за все не варто. Навіть зараз уже реєструються деякі ознаки відновлення морської біоти, але, на жаль, поки що робити довгострокові прогнози про подальший розвиток, напрям і швидкість цього процесу дещо передчасно», – так прокоментував ситуацію Сергій Хуторной.
Крім даних щодо опріснення води, які є маркерними, є дані щодо ступеню забруднення біогенами (речовини, що найбільш активно беруть участь в життєдіяльності водних організмів. до них належать мінеральні сполуки азоту, фосфору, кремнію, заліза і сполуки деяких мікроелементів).
За даними УкрНЦЕМ, в Одеській затоці видно стрімке зростання біогенних речовин у морських водах після 8 червня і зменшення після 17-18 червня. При цьому концентрації БСК5 (біохімічне споживання кисню), починаючи з перших днів аварійної ситуації продовжують зростати, що свідчить про посилення органічного забруднення в Одеській затоці.
Для довідки: БСК5 — важливий екологічний показник стану природних водойм. За високого вмісту органічних речовин у воді швидко розмножуються аеробні бактерії, для життєдіяльності яких необхідний кисень. Це може зумовити зниження вмісту розчиненого кисню, створити гіпоксичні умови і загибель окремих видів гідробіонтів.
«Наслідки екологічної катастрофи в тій чи іншій мірі відчують всі країни Чорноморського басейну», – зазначає еколог Владислав Балінський.
Супутниковий знімок хлорофілу за 24 червня 2023 року, опублікований на сайті УкрНЦЕМ, показує, що на значній частині західної області Чорного моря відбувається інтенсивне цвітіння морської води, що свідчать про присутність великого числа фітопланктону. Ці області простягаються від прибережжя України до вод Румунії, Болгарії, а частково і Туреччини.
Широкий розподіл цвітіння показує, що забруднені води, які потрапили до моря через руйнування дамби Каховської ГЕС, мають вплив на велику акваторію Чорного моря. Це зайвий раз підтверджує сумні прогнози екологів щодо наслідків екоциду, який вчинили росіяни, для багатьох причорноморських країн.
Також відібрані проби води, починаючи від Дніпра поблизу Херсона, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу Очаківа та в Одеській затоці, показали однакову структуру забруднення.
«На всіх станціях були виявлені концентрації вище ГДК по нафтопродуктам, токсичним металам таким як цинк, кадмій та миш’як, та таким хлор-органічним сполукам як ліндан та ПХБ», – повідомили в УкрНЦЕМ.
Ці речовини є токсичними для багатьох видів водних організмів і навіть, якщо окремі види можуть витримати високі рівні таких металів, то вони накопичуються в ланцюгу харчування, в тому числі і на верхній його рівнях. А це означає, що люди, які вживають морепродукти, можуть мати мати проблеми зі здоров’ям. Така ж ситуація і з високотоксичними хлорованими органічними сполуками гептахлору та ПХБ.
Хоча українські вчені та відповідні служби здійснюють постійний моніторинг екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в районі узбережжя Чорного моря, раніше вже зазначалося, через воєнні дії росіян робити це складно.
Під час забору проб морської води в районі пляжу «Ланжерон» науковці помітили зграю кефалі. Відео: м.н.с. Інституту морської біології НАН України. Руслана Мігас.
«Відбір проб морської води та організмів через низку причин навіть біля берега зараз дуже затруднений, а для складання будь-яких повноцінних прогнозів необхідні дані не лише зібрані біля берега, а й у “відкритому” морі, дельті та руслі Дніпра. Ситуація певною мірою може прояснитися лише наступного сезону після зимових штормів та весняної повені», – каже завідувач лабораторії прикладної гідроекології ДУ “Інститут морської біології НАН України” Сергій Хуторной.
І це лише, що стосується сьогоденної ситуації та короткочасних прогнозів щодо екологічної ситуації в Чорному морі. Як зазначили в Інституті морської біології, «на довгостроковому рівні існують ризики перебудови угруповань морських організмів, тимчасового зниження обсягу біоресурсів, підвищення евтрофікації (збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується знищенням продуктивності водойми, – прим.ред.) моря. Поки що в Чорному морі не спостерігались подібні по масштабам екологічні катастрофи і ми не можемо передбачити всіх аспектів можливих змін».
На жаль, нам залишається чекати та спостерігати за ситуацією у Чорному морі. Але, враховуючи міжнародні масштаби катастрофи, має жорстко відреагувати світова спільнота. Лише злочином, який вчинили російські окупанти на Каховській ГЕС, вони порушили Женевські конвенції, Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, Конвенцію про водно-болотні угіддя, норми Міжнародного гуманітарного права, резолюцію Ради Безпеки ООН щодо захисту інфраструктури та інші міжнародні норми та угоди.
______________________________________________________________________
Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст
публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для
Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського
Союзу.
Миколаївська художниця створила логотип та артлистівку до ювілею Баштанського краєзнавчого музею
Буде хмарно та дощитиме: синоптики дали прогноз погоди в Одесі та області на 23 грудня
В Одесі патрульні допомогли жінці з собакою дістатися до ветклініки
Школи на Одещині визначились з графіком зимових канікул
Ревнощі, лайка і загрози: суд покарав трьох жителів Одещини за систематичне домашнє насильство