Блокування, арешт, вилучення: як працюватиме автоматичне стягнення боргів?

7 квітня Верховна Рада схвалила резонансний закон про цифровізацію виконавчого провадження. Документ пройшов усі законодавчі етапи – його ухвалили у другому читанні та в цілому. 21 квітня закон підписав Президент Володимир Зеленський, і через шість місяців він набуде чинності.

Але ще задовго до свого ухвалення закон встиг наробити чимало галасу, обрости чутками та викликати хвилю тривожних очікувань. Почасти ці побоювання виправдані, оскільки де-факто в Україні суттєво посилюється контроль за боржниками. Прийнятий закон передбачає повну цифровізацію виконавчого провадження, нові механізми контролю за майном боржників та автоматичний обмін даними.

Втім, всупереч панічним чуткам, новий закон містить і деякі позитивні моменти, адже автоматизація процесів здатна працювати в інтересах як держави, так і самих громадян.

Реєстр боржників: історія та «трансформація»

Єдиний реєстр боржників (ЄРБ) був створений в Україні не вчора і не позавчора, а 9 років тому – у січні 2017 року. Його створення було передбачено законом «Про виконавче провадження». До цього інформація про борги була розрізненою, і перевірити людину «в один клік» було неможливо.

До реформи-2026 Реєстр виконував переважно інформаційну функцію. До нього вносилися дані про осіб, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями (аліменти, штрафи, борги за кредитами або ЖКГ тощо). Основним наслідком включення до цього реєстру була неможливість купити або продати нерухомість.

При цьому взаємодія між банками, поліцією та виконавцями була значною мірою паперовою та повільною.

Тепер же Реєстр перетвориться на повноцінну екосистему примусового виконання. Наприклад, система миттєво надсилатиме запити до банків-партнерів. Замість тривалого очікування відповіді поштою, блокування коштів на суму боргу відбуватиметься протягом кількох годин.

Хто може потрапити до Реєстру і яка мінімальна сума заборгованості?

Почнемо з найважливішого: формального «нижнього порогу» для внесення до Реєстру не існує. До Реєстру боржників ви потрапите автоматично, щойно проти вас буде відкрито виконавче провадження. Це може статися навіть через неоплачений штраф за порушення ПДР у розмірі 340 грн, борг за комунальні послуги у розмірі 1000 грн або несплату штрафу ТЦК.

Також до Реєстру можна потрапити через несплату аліментів: прострочення платежу навіть на один місяць може призвести до внесення до списку.

У Реєстрі можна опинитися і через банківські кредити та мікропозики: якщо банк отримає судове рішення або виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитною карткою, це може стати підставою для включення до списку.

Окремою підставою є судові збори та витрати: якщо, припустимо, ви програєте в цивільному або адміністративному суді та не сплатите призначені платежі, то це також може призвести до внесення до Реєстру.

Крім того, до ЄРБ можуть включатися боржники за регресними позовами страхових компаній. Наприклад, якщо людина стала винуватцем ДТП, страхова компанія виплатила компенсацію потерпілому і згодом стягує ці кошти через суд.

Це далеко не вичерпний, але основний перелік найбільш поширених підстав для потрапляння до Єдиного реєстру боржників.

«Отже, я в Реєстрі. Які наслідки?»

Як тільки дані про боржника потраплять до ЄРБ, система в режимі реального часу почне надсилати повідомлення до відповідних органів та установ. Обмеження набудуть чинності автоматично, без додаткових судових рішень.

Серед основних обмежень: заборона на угоди у нотаріусів, блокування операцій у МРЕВ (Сервісних центрах МВС), блокування рахунків. Ви не зможете продати, подарувати або закласти нерухомість чи частку в бізнесі. Нотаріуси зобов’язані перевіряти реєстр і відмовляти у вчиненні будь-яких реєстраційних дій. Перереєстрація, продаж або дарування автомобіля також стануть неможливими.

Банки отримають прямий доступ до даних ЄРБ і зможуть блокувати видаткові операції за рахунками або відмовляти у відкритті нових рахунків.

Втім, навіть якщо всі ваші рахунки будуть арештовані виконавцем, ви матимете законне право витрачати фіксовану суму на місяць на поточні потреби. Ця сума дорівнює двом мінімальним заробітним платам на місяць.

Але й тут є свої умови. По-перше, користуватися лімітом можна буде лише в одному банку. По-друге, саме по собі потрапляння до Реєстру боржників не активує «право на витрати». Для цього необхідно буде подати заяву державному або приватному виконавцю, який наклав арешт. Там потрібно вказати номер рахунку, який ви хочете зробити «активним» для витрат у межах ліміту. Виконавець протягом двох робочих днів повинен винести постанову та надіслати її до банку.

Чи можуть конфіскувати квартиру або автомобіль?

Мабуть, це найчутливіший аспект цього закону, який викликає найбільше запитань і побоювань. Забігаючи наперед, відповімо на головне запитання: так, закон передбачає можливість стягнення майна, включаючи нерухомість і транспортні засоби.

Але при цьому відразу потрібно зазначити, що Закон від 7 квітня істотно посилив захист власників єдиного житла, підвищивши поріг суми боргу, при якій на нього можна звернути стягнення. Держава може забрати єдине житло та земельну ділянку лише в тому разі, якщо загальна сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це становить 432 350 грн. Раніше цей поріг становив лише 20 мінімальних заробітних плат (тобто близько 173 тисяч гривень).

Також законодавець встановив черговість: виконавець зобов’язаний спочатку шукати гроші на рахунках, готівку, цінні папери, транспорт, і лише в останню чергу – нерухомість.

У період дії воєнного стану діють і додаткові захисні механізми. Наприклад, заборонено стягувати єдине житло військовослужбовців та членів їхніх сімей. Також накладено мораторій на стягнення майна, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій.

Крім того, якщо у квартирі прописані неповнолітні діти, для стягнення єдиного житла виконавцю потрібен обов’язковий дозвіл органів опіки та піклування, який отримати, як правило, досить складно.

Але все це стосується єдиного (це ключове слово) житла. Якщо у вас у власності кілька об’єктів нерухомості (наприклад, дві квартири або квартира і будинок), то в цьому випадку умови істотно змінюються. Захисний «поріг» у 50 мінімальних зарплат на додаткові об’єкти не поширюється. Тобто якщо у боржника є інше житло, крім того, в якому він проживає, виконавець має право звернути на нього стягнення за будь-якої суми боргу.

На практиці це означає, що якщо ваш борг становить, наприклад, 100 000 грн, а у вас є основна квартира та друга, виконавець зможе накласти арешт і виставити на аукціон саме другу квартиру, навіть якщо сума боргу в рази менша за її вартість. Різниця після продажу (ціна квартири мінус борг і виконавчий збір) повернеться вам на рахунок.

Аналогічна ситуація і з процедурою вилучення автомобіля. Тут також немає ліміту. Для вилучення машини закон не встановлює мінімального порогу боргу в 50 мінімальних заробітних плат. Якщо грошей на рахунках немає, виконавець може накласти арешт на машину та оголосити її в розшук навіть за борг у 50–100 тисяч гривень. Завдяки цифровізації, дані про арешт авто миттєво потраплять до бази поліції. Камери відеофіксації зможуть розпізнати номер машини боржника, після чого її зупинять і відправлять на штрафмайданчик для подальшого продажу через аукціон СЕТАМ.

Якщо ж «додаткового» житла, автомобіля та фінансових накопичень немає, то виконавець може описати й інше майно: побутову техніку, електроніку (телевізори, ігрові приставки, додаткові комп’ютери), ювелірні прикраси, антикваріат та предмети розкоші. Вилученню також підлягають частки в статутних капіталах компаній, цінні папери та будь-які права інтелектуальної власності, що приносять дохід.

При цьому закон суворо забороняє забирати речі, необхідні для виживання та мінімального побуту. До них належать особистий одяг, взуття, постільна білизна, кухонний посуд та засоби гігієни. Виконавець зобов’язаний залишити по одному ліжку та стільцю на кожного члена сім’ї, один стіл та одну шафу на всіх.

Також не можна вилучати єдиний холодильник, запаси їжі на три місяці, ліки, медичні вироби та інструменти, які документально підтверджені як єдиний засіб для професійної діяльності. Недоторканними залишаються державні нагороди, призи та особисті відзнаки.

А де ж «пряники» нового закону?

Попри загальне посилення контролю, закон від 7 квітня містить і свої «пряники». Наприклад, автоматичне зняття арештів та обмежень. Це, мабуть, найочікуваніша зміна. Раніше після сплати боргу людина могла тижнями чекати, поки виконавець вручну винесе постанову і надішле її до банку або Реєстру.

Тепер же, після того, як система зафіксує повну сплату боргу (включно зі штрафами та зборами), виключення з Реєстру боржників і зняття арештів з рахунків відбуватиметься автоматично. Зокрема, банки будуть зобов’язані розблокувати рахунки не пізніше наступного робочого дня після отримання системного повідомлення, без вашого особистого візиту до виконавця.

Крім того, цифровізація мінімізує ризики корупції або недбалості конкретного виконавця. Усі етапи провадження відображатимуться в системі, і ви зможете бачити статус своєї справи в режимі реального часу (через «Дія» або кабінет боржника). Отримати підтвердження про відсутність боргів (наприклад, для нотаріуса або банку) тепер можна буде миттєво в електронному вигляді, а не чекати паперовий документ поштою.

Боржник чи ні: як перевірити статус в ЄРБ?

З огляду на такі грізні наслідки непогашення боргів, виникає логічне запитання: яким чином і наскільки оперативно держава буде повідомляти людей про проблему, що виникла?

Згідно з новим законом, система повідомлень стане практично миттєвою, однак ситуація сильно залежить від того, чи користуєтеся ви державними цифровими сервісами.

Основний і найшвидший спосіб – повідомлення через додаток «Дія». Як тільки виконавець відкриє провадження та внесе дані до Єдиного реєстру боржників, у додаток надійде push-повідомлення. У розділі «Послуги» – «Виконавчі провадження» з’явиться картка справи, де вказано суму боргу, контакти виконавця та підставу (наприклад, рішення суду або штраф).

«Класичний метод» повідомлення – офіційний лист поштою — нікуди не зникне. Виконавець зобов’язаний надіслати постанову про відкриття провадження рекомендованим листом на адресу вашої офіційної реєстрації. Якщо ж ви не проживаєте за адресою реєстрації, лист повернеться виконавцю, але згідно із законом ви все одно вважатиметеся «належним чином повідомленими».

Чи повинна людина перевіряти себе сама? Закон не зобов’язує це робити – але ви зможете це робити з власної ініціативи, щоб уникнути неприємних «сюрпризів». Водночас самостійна перевірка фактично необхідна перед укладенням угод (наприклад, якщо ви купуєте/продаєте квартиру або авто) чи перед виїздом за кордон.

Самостійно провести «check-up» можна на офіційному порталі Мін’юсту (erb.minjust.gov.ua) або знову ж таки – у додатку «Дія».