Життя всупереч: як виживають собаки та кішки на «курортах» Одеської області (фоторепортаж)

Минулого літа ми розповідали про одеську зоозахисницю, засновницю центру перетримки «Мої живі собаки» Людмилу Мельникову, яка в буквальному сенсі врятувала сотні собак і кішок, не давши їм померти від голоду.А від початку вторгнення вона стала опікуватися тваринами в багатьох локаціях Одещини.

Це сумна історія про те, що від війни страждають не лише люди, а й тварини. Один із курортних районів Одеської області зазнавав (і зазнає досі) постійних обстрілів з боку російської армії. Десятки, а може й сотні зруйнованих будинків, селища майже без людей, повне запустіння та сліди від «прильотів». Люди звідси здебільшого пішли, а от собаки та кішки – залишилися. Хтось кинув своїх вихованців, хтось від звуків вибухів втік від хазяїв. Як це сталося, наразі не так вже й важливо. Важливо те, що без допомоги людини вони можуть загинути. Ці тварини не пристосовані до «дикого життя у природі».

Людмила Мельникова багато місяців приїжджає сюди, привозить корм, ліки для тварин. Ми були з нею тут у серпні минулого року і ось знову приїхали зараз. На жаль, через півроку ситуація змінилася у гірший бік. Котів та собак менше не стало, а от донорська допомога для центру перетримки – зменшилась. Довелося у притулку перейти на каші, щоб мати хоч якусь змогу кормити інших собак.

Але люди, яким не байдужа доля тварин, не здаються. Ось, наприклад, вище на фото – чудова дівчина Зіна, яка в одному із приморських селищ опікується знедоленими тваринами. Вона не лише їх годує, а й збудувала справжні «двокімнатні» будки для собак, сама утеплила їх. Також вона допомагає Людмилі Мельниковій та ветеринарам, коли собак стерилізують і роблять їм щеплення.

В іншому селищі в одному з будинків мешкає бабуся Наташа, яка у себе вдома годує десятки котів та кішок. Незважаючи на «гучне» життя в окрузі, вона не збирається залишати свій будинок і своїх вихованців.

P.S.

Друзі, нагадаємо, що навіть невелика допомога зоозахисникам – це врятовані життя тварин, які змушені виживати у вкрай важких умовах.