Головні новини Одеси
    Головна > Інтерв’ю > Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

З першими звуками сирен, які пролунали в Одесі раннім лютневим ранком у перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, і донині одесити живуть під загрозою смерті з неба — ворог постійно атакує місто руйнівними ракетними ударами та нальотами дронів-камікадзе.

Останнім часом рідкісна доба для одеситів минає без звуків повітряної тривоги, і городяни вже звично поспішають під її звуки до укриття. Хтось сподівається на так зване правило двох стін і перечікує небезпеку у своєму коридорі або ванній, але багато хто квапливо спускається у безпечну глибину бомбосховищ.

Про те, в якому стані зараз знаходиться мережа одеських бомбосховищ і про те, що вже зроблено і що робить місто в цьому напрямку нам розповів начальник управління з питань цивільного захисту Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради Володимир Харищак.

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Володимире, для початку хотілося б знати, які сховища зараз є в місті, чим вони відрізняються і де краще сховатися у разі повітряної тривоги?

«Потрібно розуміти, що є кілька класів споруд, які загалом входять до фонду захисних споруд, фонду «Укриття». Це насамперед захисні споруди цивільного захисту, до яких входять протирадіаційні укриття з радянських часів, сховища різного класу захисту, теж з радянських часів, та найпростіші укриття — це підвальні приміщення, які готуються для того, щоб там могло ховатися населення. Остання категорія — це первинні укриття, до яких входять мобільні укриття, швидко збудовані укриття, які можна також використовувати для укриття населення».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Тобто, в принципі, будь-яке підвальне приміщення можна вважати первинним укриттям та використовувати для захисту від повітряних ударів?

«Щоб звичайний підвал можна було вважати найпростішим укриттям, воно має бути перевірено комісією. Це має бути приміщення підвального типу, заборонено використовувати цокольні приміщення, ці приміщення повинні мати міцну конструкцію з цегли або залізобетону, мати шляхи евакуації – один або два виходи, якщо один вихід – там можна розміщувати не більше 50 осіб. Приміщення має бути обладнано меблями, щоб люди сиділи, мати запас води, резервне електроживлення. У комунальній формі власності такі підвальні приміщення, які ми актуємо, ми забезпечуємо за рахунок міського бюджету, але є багато випадків, коли найпростіші укриття облаштовуються у паркінгах чи будинках ОСББ — ми як можемо допомагаємо, але облаштування таких укриттів лягає на плечі балансоутримувачів. Ми обмежені законом і поки що за час бойових дій жодних змін у законодавстві не було, на жаль, і ми не можемо вільно розпоряджатися бюджетними коштами».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Яка місткість міських укриттів, скільки вони можуть приймати осіб?

«В нас є двоярусні паркінги, а там площа до шести тисяч квадратних метрів. Але якщо говорити не про найпростіші укриття, а про захисні споруди — протирадіаційні укриття, вони, як правило, будувалися місткістю до 200 осіб, але в нас є й сховища, куди можуть заїхати навіть автомобілі, на 1000 та 1200 осіб, таких в Одесі не більше п’яти, і вони на підприємствах — вулиця Промислова, вулиця Боровського».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

До речі, про сховища на виробництвах — багато з них перебувають у жалюгідному стані та не обладнані, або взагалі напівзруйновані та закриті. Місто якось намагається вирішити цю проблему?

«Не все, що знаходиться в Одесі, належить міській раді, є балансоутримувачі, які утримують захисні споруди. Це держпідприємства, більшості з яких сьогодні вже не існує — вони стали приватними. Ми не маємо права використовувати гроші на захисні споруди підприємств, хоча 589 Наказ Міністра внутрішніх справ зобов’язує балансоутримувачів утримувати ці споруди та упорядковувати їх.

На жаль, у нас є не дуже відповідальні балансоутримувачі, і під час війни жодного механізму, який міг би вплинути на приватників, щоб вони привели сховище до ладу, немає. Ми надали усі матеріали прокуратурі за останній рік. Вони відкрили провадження по тим спорудам, які перебувають у занедбаному стані. Але це процес дуже довгий, вони зараз займаються господарями цих підприємств. На жаль, поки що фундаментального зсуву щодо підприємців, які мають на своєму балансі укриття, не відбулося».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

А як справи з місцями у сховищах у міських лікарнях, школах, дитячих садках?

«У закладах освіти та охорони здоров’я у нас дуже непогана ситуація — ми зробили дуже багато, і в нас на сьогодні 196 закладів освіти, які мають найпростіші укриття, де ховаються учні, та 26 закладів охорони здоров’я, де також є такі сховища, в яких ховаються співробітники та пацієнти.

В закладах освіти у нас заплановані капітальні ремонти, і ми продовжуємо це робити, в закладах охорони здоров’я ми також проектуємо зараз будівництво та відновлення захисних споруд».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Що робить мерія, щоб розширити мережу міських сховищ?

«На початок війни ми мали 353 захисні споруди та близько 200 найпростіших укриттів, які було дозволено використовувати для укриття населення. На сьогодні ми маємо ті ж 353 захисні споруди, але вже 860 найпростіших укриттів, які використовуються для укриття населення. Таким чином, майже втричі ми збільшили кількість укриттів для населення. Було озвучено цифру, що близько 700 тисяч мешканців Одеси мають можливість сховатися у найпростіших укриттях, захисних спорудах та протирадіаційних укриттях».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Тобто місто зараз займається лише облаштуванням найпростіших укриттів?

«Ні не тільки. Так, ми використовуємо гроші лише на спорудження комунальної форми власності та на облаштування найпростіших укриттів у закладах освіти та охорони здоров’я. І є захисні споруди, які спочатку були у комунальній формі власності — в нас було їх 86. Але ми, щоб збільшити кількість укриттів для населення, рішенням міського голови прийняли від Фонду держмайна ще 23 споруди у занедбаному стані та за рахунок міського бюджету плануємо їх відновлення. Тобто кількість захисних споруд, що належать місту, з 86 ми збільшимо до 108, вони будуть у комунальній формі власності і на них ми маємо право використовувати гроші».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Наскільки гостро наразі стоїть проблема забезпечення населення достатньою кількістю місць у сховищах?

«Є проблемні райони, наприклад, Пересип. А в Приморському районі в нас навпаки велика кількість найпростіших укриттів, де може ховатися населення завдяки тому, що так склалося з радянських часів і тому, що щільність населення у Приморському районі вища, і кількість укриттів там більша.

Щодо проблемних районів — це насамперед Пересипський та Хаджибейський райони. Хаджибейський ще більш-менш, але такі локації, як Черемушки — там взагалі «хрущовки», вони не передбачають взагалі жодних підвальних приміщень, не те, що там якихось захисних споруд чи протирадіаційних укриттів. Та сама історія з Пересипським районом. Чому? Тому що, наприклад, будувалися будинки за типовим проектом — це здебільшого «чешки». Чеський проект майже не передбачає наявність підвальних приміщень, і під час радянських часів, коли в 70-80-х роках будувався Пересипський район, ніхто не враховував те, що буде потреба укривати населення. Тому є така проблема».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Питання забезпечення місцями у сховищах мешканців цих проблемних районів якось вирішується?

«За 30 років незалежності будівництва сховищ на території Одеси не було, і ось за рішенням міського голови ми розпочнемо в Пересипському районі будівництво найпростіших швидко збудованих укриттів місткістю 100-150 осіб. Планується близько п’яти, а може й більше локацій у місцях масового скупчення людей, де щільна забудова. Ми такі локації зараз визначимо до кінця травня, і там буде збудовано модульні споруди, щоб укривалося населення. Враховуємо обов’язково й район Лузанівки — там проблема у тому, що близько ґрунтові води, підвалів ніяких немає, і ми там будемо встановлювати теж модульні швидко збудовані укриття».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

У що місту обходяться такі роботи, скільки на них витратили з початку повномасштабного вторгнення та звідки Одеса бере на це кошти?

«За перші два роки в нас було у бюджеті заплановано понад 300 мільйонів гривень на проектування, будівництво та капітальний ремонт укриттів. Цього року ми заклали вже майже 400 мільйонів на те, щоб утримувати, будувати та відновлювати найпростіші укриття та захисні споруди».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Ситуація з повітряними ударами по місту лише загострюється, коли одесити побачать ці нові укриття?

«В нас така система загальнодержавна, трохи інертна. Ми маємо не просто взяти гроші з бюджету — ми маємо виконати усі процедури. І проектування, і саме будівництво — це все розтягується у часі, тому що все проходить через тендерні процедури, а тендерна процедура теж розтягнута у часі. Тому ми не можемо говорити, що завтра, цього тижня чи цього місяця ми вже поставимо ці укриття. Але їх буде встановлено найближчим часом — гроші закладено, депутати проголосували».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Ви говорите лише про витрати з міського бюджету, виходить, що Одеса бореться з проблемою облаштування бомбосховищ самостійно?

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

«В нас на сьогодні встановлені в Одесі п’ять модульних укриттів, які нам встановив «Червоний хрест», на кінцевих зупинках вони встановлені. Ще три, вони вже виготовлені майже і будуть найближчим часом встановлені. Ще одне модульне укриття буде встановлено наступного тижня у парку «Юність» біля будинку, де був «приліт» та загинули люди. Ці модульні укриття будуть встановлені благодійними організаціями та громадськими організаціями. Є участь ЮНІСЕФ та ООН частково у відновленні та реконструкції захисних споруд — йдеться про придбання обладнання: лавок, ліжок двоярусних. Такі випадки є, і нам ці міжнародні організації допомагають.

Зараз дуже активно працюємо у всіх напрямках та звернулися знову до наших партнерів, до міст-побратимів з проханням швидко вирішити питання, минаючи всю цю процедуру нашу загальнодержавну, щоб можна було закупити модульні укриття та встановити. Начебто ми отримали позитивну реакцію від наших міжнародних партнерів та очікуємо на їх рішення».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Скільки коштує побудувати одне таке модульне укриття?

«Побудувати швидко збудоване укриття на 200 осіб — це близько 7,5-8 мільйонів гривень без обладнання. А такі, що «Червоний хрест» нам поставив на кінцевих зупинках, — 495 тисяч гривень без лавок та освітлення».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Держава якось бере участь у процесі відновлення та будівництва сховищ у місті?

«За час бойових дій з державного бюджету нам не надійшло жодної гривні — все відновлення споруд цивільного захисту, найпростіших укриттів, укриттів у закладах освіти та охорони здоров’я — це все за рахунок міського бюджету, ми субвенції жодної не отримували від держави, на жаль.

Цього року Одеська військова державна адміністрація нам надала субвенцію у шість мільйонів гривень для відновлення одного підвального приміщення якраз на території Пересипського району — це перша субвенція, яку було виділено депутатами обласної ради».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Якщо згадати початок повномасштабної війни, то однією з головних проблем для людей під час повітряних тривог був хаос та труднощі під час пошуку сховищ, з цією ситуацією якось розібралися?

«В нас на сайті міста є онлайн-карта – там є адреси всіх захисних споруд та найпростіших укриттів, усіх, які є в Одесі. Там є адреси, хто є балансоутримувачем, місткістю, все про це сховище є. А взагалі, ми провели велику роботу з райадміністраціями, з Департаментом міського господарства, за допомогою ЖКС нанесли на будинки вказівники, куди йти, а при вході у самі сховища є таблички, де написано, хто відповідальний, його телефон, де знаходяться ключі».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

До речі, про питання доступу людей у сховища — вже були випадки, коли люди не могли туди потрапити під час тривоги. В Одесі трагедій через це не траплялося, а от, наприклад, у Києві — так. Питання відкритого доступу до сховищ хтось регулює, чи це якось контролюється?

«Будь-який балансоутримувач, не важливо, комунальний чи приватний, ОСББ — вони зобов’язані забезпечити цілодобовий доступ населення, і не лише мешканців їхніх будинків, будь-яких людей у ​​сховище під час повітряної тривоги. Ми цього вимагаємо і це перевіряємо — щоквартально ми перевіряємо зі складанням актів усі наші 856 найпростіших укриттів, які є сьогодні, плюс ще захисні споруди, 350. Весь фонд захисних споруд, понад тисячу об’єктів, ми перевіряємо щоквартально на доступ та відповідність обладнання до вимог.

Якщо є проблеми з недопуском до захисних споруд — викликається поліція. Обов’язок забезпечити допуск до захисних споруд лежить на Національній поліції України разом з ДСНС. Ми маємо з поліцією дуже тісний зв’язок — ми постійно надаємо їм адреси проблемних захисних споруд, де власники мають свою окрему позицію щодо допуску населення. Поліція відкриває щодо них провадження.

В ОСББ, наприклад, призначають відповідальним мешканця першого поверху, який знаходиться поруч, та дають дублікати ключів декільком людям. В укриттях комунальної форми власності проблем немає, бо КП «Сервісний центр», яке обслуговує такі укриття, там призначає відповідальних, і вони перебувають там позмінно».

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Якщо підсумувати сказане, як Ви вважаєте, що потрібно зробити насамперед для покращення ситуації щодо забезпечення людей місцями у сховищах?

«Нам потрібні рішення насамперед на рівні держави. Крайнього знайти можна завжди, але кроки з боку держави мають бути активнішими та жорсткішими, і не лише стосовно органів влади, а й щодо балансоутримувачів. Ми тут б’ємося, як риба об лід, і не завжди досягаємо результату. Вже зверталися і до обласної військової адміністрації нашої, одеської, і до центрального органу ДСНС у Києві, бо вони регламентують ці питання, але, на жаль, відповіді були такі собі…»

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Про те, як саме і за якою технологією будуються одеські модульні укриття, ми дізналися в одного з одеських підрядників — Олександра Войтко, директора та власника ТОВ «Мирадима», однієї з фірм, які займаються будівництвом модульних сховищ у місті.

Олександре, розкажіть, з чого складаються, які навантаження витримують і за яким принципом будуються Ваші укриття?

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

«Конструкція складається з модулів, модулі з’єднуються між собою болтами, і кожен модуль є повністю монолітною конструкцією. Коли ми обирали на початку війни, чим ми займатимемося далі, бо всі перепрофілювалися, почали звертати увагу на конструкції — яка буде краще захищена. Перебирали різні варіанти: збірні, з плит, з панелей, з блоків… Зрештою дійшли до модульних конструкцій, бо вони найнадійніші.

Вона може бути різних розмірів та під різну кількість людей. Залежно від розмірів у неї може бути різна вага. Одна конструкція важить приблизно 50 тонн. Так як вона повністю монолітна, вона найнадійніша в плані навантажень та впливів. Спочатку норм ніяких не було, і ми дивилися на міжнародний досвід, насамперед на Ізраїль — там постійні обстріли. Ми вирішили запозичити їхній досвід — у них конструкції теж повністю монолітні, вони мобільні, і ми вирішили саме таким шляхом піти.

Кожна конструкція розрахована на навантаження у 10 тонн на квадратний метр, у кожній конструкції верхня плита, стіни, нижня плита армується металевими сітками, ми додаємо металеву фібру для посилення самої конструкції і ще можемо додавати протиуламкову сітку на внутрішній стороні. Є внутрішні ребра жорсткості. Беремо найгірший варіант — «приліт», і один з модулів руйнується. Всі інші будуть неушкодженими — вони за рахунок ребер жорсткості тримають навантаження».

 

Одне зі своїх модульних укриттів фірма Олександра встановила в одеському ліцеї «Фонтанський», про результати роботи розповіла директор ліцею Оксана Амеліна та навіть влаштувала нам екскурсію.

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Розкажіть трохи про Ваше укриття — на скільки людей воно розраховане, чим обладнане?

«Наше модульне укриття розраховане на 140 осіб та допомагає нам забезпечити якісний та безпечний освітній процес для наших учнів, вчителів, для нашого персоналу. Воно доступне і для мешканців мікрорайону, які також його відвідують під час повітряної тривоги.

Є запас технічної води, питної води, медпункт обладнано. Також у сховищі є дві зони Wi-Fi, інтернет, місця для зв’язку, теплі ковдри. Для дітей є іграшки, книги. Витримано норми пожежної безпеки».

 

Поспілкувавшись з іншими міськими підрядниками, ми з’ясували, що укриття у підвалах одеських багатоповерхівок будуються та обладнуються за аналогічним принципом. Проекти укриттів розроблені згідно з діючими будівельними нормами. Вони комплектуються всіма необхідними системами для комфортного та безпечного перебування там людей:

– повністю обладнані санвузли з холодним та гарячим водопостачанням;

– запас технічної води;

– система освітлення, що включає автоматичне аварійне освітлення при відключенні від мережі;

– система примусової припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує повітрообмін обсягом 10 кубічних метрів на людину;

– наявність генератора;

– сучасна система пожежної сигналізації;

– сучасні засоби зв’язку;

– запас питної води;

– медичний пост;

– пандуси та санвузли для маломобільних груп населення.

Життя під обстрілами: проблеми, відновлення та перспективи одеської мережі бомбосховищ

Місткість таких укриттів залежить від придатної до ремонту площі підвального приміщення та наявності комунікацій, які можна безпечно перенести. Зазвичай в Одесі такі підвальні укриття вміщують від 150 до 400 осіб, але все залежить від корисної площі приміщення.

Інші матеріали на тему:
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів постраждали п'ятеро людей
Сир, сало та персик: суботні ціни на одеському Привозі
В Одесі вшанували пам'ять жертв геноциду кримських татар у 80-ту річницю з дня депортації кримськотатарського народу
Ворог завдав ракетного удару по Одеській області
За добу ЗСУ ліквідували 1210 солдат РФ