Здоров’я школярів та вихованців дитячих садочків: які щеплення мають бути у дитини та алгоритм дій для батьків

Через війну більшість одеських школярів не змогли сісти за парти в рідних школах та будуть навчатися онлайн. Подібна ситуація і з дитячими садочками – більшість малюків залишаються вдома, з мамами чи бабусями  Але хоч навчальні заклади і працюють дистанційно, то хвороби – ні. Заразитися можна на дитячому майданчику, в магазині, на заняттях чи навіть в ліфті. Саме тому важливо захистити дітей  від інфекційних хвороб і щепити дітей.

Про те, які щеплення мають бути у дітей, які йдуть до школи чи дитячого садочка, як їх зробити та чому це важливо, нам розповіла завідуюча амбулаторією дитячої міської поліклініки №5, лікар-педіатр Наталія Гусарова.

Які щеплення є обов’язковими

Наталія Аркадіївна нагадала, що в Україні є обов’язковою вакцинація від десяти хвороб: це туберкульоз, гепатит В, правець, дифтерія, кір, паротит, краснуха, кашлюк, поліомієліт, гемофільна інфекція. Вакцинація від цих хвороб є безкоштовною та проводиться згідно Національного календаря профілактичних щеплень.

Крім обов’язкових щеплень є рекомендовані – це щеплення проти ротавірусу, гепатиту А, менінгококової, пневмококової інфекції, вітрянки, папіломавірусу та коронавірусу. Вакцини від цих інфекцій батьки мають самостійно придбати у аптеці.

Вже на перший день життя у пологовому будинку новонароджених  вакцинують проти гепатиту В.

На 3-5 добу життя малюк отримує БЦЖ – вакцину проти туберкульозу. Якщо за якихось обставин дитині не було зроблено щеплення у пологовому будинку, його необхідно зробити пізніше. Але з 2-місячного віку перед щепленням вже буде необхідно робити пробу Манту.

У 2 місяці на дитину знову чекає візит до поліклініки, де вона отримує друге щеплення проти гепатиту В.

Також в 2-місячному віці малюка вперше вакцинують проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції, вдруге від цих хвороб дитина отримує щеплення в 4 місяці і втретє – в 6 місяців.

У 12 місяців дитину вакцинують проти кору, паротиту та краснухи і ревакцинують проти гемофільної інфекції.

У півтора року малюку роблять першу ревакцинацію проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту.

Коли настає час дитині йти до школи, у 6-річному віці, вона отримує наступні щеплення проти кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, поліомієліту.

Вже у підлітковому віці, у 14 років, школярів ревакцинують проти поліомієліту, та у 16 років – роблять ревакцинацію проти дифтерії та правця.

Ніяких складнощів у тому, щоб отримати щеплення, немає.

«Потрібно записатися на прийом до лікаря, з яким укладено декларацію. Або ж, оскільки на сьогодні не всі можуть потрапити саме до свого лікаря, звернутися до найближчого медичного закладу. Лікар проведе огляд дитини, ознайомиться з лабораторними обстеженнями, вакцинальним статусом – які вакцини у дитини є, які на сьогодні ще потрібно дитині дощепити, відповість на всі запитання батьків. Якщо батьки згодні проводити щеплення, вони заповнюють інформовану згоду, в якій зобов’язуються при виникненні будь-яких ускладнень негайно повідомити про це лікаря. Якщо дитині вже виповнилося 14 років – підлітки мають право самі заповнювати згоду. Далі дитина направляється в кабінет профілактичних щеплень. Після вакцинації на протязі півгодини медики спостерігають за дитиною, щоб впевнитися, що все добре і немає ніяких реакцій, які бувають дуже рідко», – розповідає лікар.

Підготовка до щеплення та протипоказання

Часто батьки хвилюються, як дитина буде реагувати на щеплення чи не зашкодить воно їй. Щоб бути повністю впевненими, що здоров’ю  дитини нічого не загрожує, Наталя Гусарова радить за кілька днів до вакцинації з малюком завітати до педіатра.

«Рекомендую за кілька днів до щеплення відвідати лікаря-педіатра, щоб він порекомендував необхідні лабораторні обстеження – здати загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Можливо, у лікаря будуть ще якісь запитання та дитині необхідна консультація профільного спеціаліста. Якщо все нормально – в такому випадку педіатр може планувати щеплення. Також раджу перед щепленням поспостерігати за поведінкою дитини, її настроєм, чи гарний сон та апетит, чи немає ознак, які викликають настороження. Якщо такі ознаки є – в такому випадку слід відстрочити вакцинацію», – радить Наталія Аркадіївна.

В день запланованої вакцинації лікар також не радить вводити в раціон харчування  дитини нові продукти. А матерям, які вигодовують дитину грудним молоком, теж не рекомендовано перед щепленням вживати нові продукти. Варто також обмежити контакти з хворими.

В день щеплення варто постерегтися, та не гуляти з малюком в багатолюдних місцях, щоб ніхто не «поділився» збудниками якоїсь хвороби – потім може бути реакція на вірусну інфекцію, а батьки можуть подумати, що це реакція на щеплення.

Також батькам рекомендовано поповнити аптечку жарознижуючими препаратами, що дозволені в педіатрії (а саме парацетамоли). Введення вакцини може викликати у відповідь реакцію організму – це так звані звичайні і нормальні вакцинальні реакції, що означають зміни у організмі після введення вакцини. Це можуть бути почервоніння у місці уколу, затвердіння, підвищення температури – 37-37,5. Як правило такі випадки не потребують медичного втручання. Але якщо у дитини сталося підвищення температури до 39 градусів, блювота, нудота, судоми, чи відхилення у поведінці – матері необхідно негайно звернутися до педіатра. Лікар надасть необхідні рекомендації і буде спостерігати за дитиною, а в разі потреби надасть медичну допомогу.

В рідких випадках бувають протипоказання до вакцинації, що встановлюються лікарем, який вирішує питання щодо вакцинації. Для отримання додаткової інформації педіатр має право направити дитину до профільного спеціаліста, після чого приймається рішення щодо проведення вакцинації.

У переліку протипоказань щодо щеплення виділяють абсолютні – постійні і тимчасові, а також застережні.

Абсолютні протипоказання – стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину у пацієнта, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення. Це підвищена температура вище 38 градусів. Також абсолютним протипоказом є анафілактичні реакції на попереднє введення вакцини. Крім того, таким протипоказанням є щеплення живими вакцинами вагітних, людей з тяжкою імунною супресією, імунодефіцитом, ВІЛ-инфекцією, онкохворих. Також абсолюним протипоказом є гостра енцефалопатія, що розвинулася на сьомий день після щеплення вакциною з кашлюковим компонентом без виявлення іншої причини енцефалопатії.

Абсолютні протипоказання можуть бути постійними й тимчасовими:

Постійні протипоказання – протипоказання до щеплень, що мають постійний пожиттєвий характер.

Тимчасові протипоказання – протипоказання, які мають тимчасовий характер та зникають з часом.

Застереження (вакцинація з пересторогою) – ситуація, за якої остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від щеплення.

Відмова від щеплення – чи варто це робити?

Чи робити дитині щеплення – остаточне рішення приймають батьки. І вони можуть відмовитися від нього. В такому разі хтось із них підписує письмову відмову, а лікар відмічає це при оформленні документів до дитячого дошкільного закладу та школи.

Втім, якщо немає протипоказань, медики не радять відмовлятися від вакцинації дитини. Адже інфекційні хвороби можуть мати як тяжкий перебіг, так і призвести до важких, часто інвалідизуючих наслідків, а деколи – навіть до смерті. Вакцини стимулюють імунну систему організму і навчають її боротися з інфекцією, завдяки чому навіть якщо щеплена людина захворіє, то хвороба мине простіше, а ризик ускладнень буде мінімальним. А наявність колективного імунітету (95% щеплених) допоможе запобігти масовій захворюваності та епідеміям.

Щодо вакцин – у батьків є можливість обирати, чи зробити щеплення вакциною, яка є в наявності у поліклініці, або ж самостійно придбати вакцину іншого виробника у аптеці. Більшість цих вакцин  є багатокомпонентними, що зменшує кількість ін’єкцій.

Так, у 2-місячному віці щеплення малюк отримує у двомісячному віці від шести інфекцій гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції можна зробити комбінованим препаратом Інфанрикс Гекса або його аналогом Гексаксим.

У 4 місяці підійдуть п’ятикомпонентні вакцини Інфанрикс ІПВ Хіб і Пентаксим – від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції.

У шість місяців дитині роблять третю дозу вакцини від дифтерії, правця, кашлюка і поліомієліту – це Інфанрикс ІПВ або Тетраксим. В тому ж віці отримують третю дозу вакцини від гепатиту В – можна використати препарат Енджерикс В.

У рік дитина отримує першу дозу вакцини від кору, паротиту і краснухи – підійде Пріорикс. А щеплення від Хіб-інфекції можна зробити вакциною Хіберикс.

У півтора року для вакцинації від дифтерії, правця, кашлюка та поліомієліту використовується доза комбінованої вакцини Інфанрикс ІВП або Тетраксим.

У 14 років потрібна чергова ревакцинація від поліомієліту (моновакциною, наприклад, Імовакс Поліо), а у 16 років – бустерна імунізація від дифтерії та правця (Бустрикс).

«Якщо батьки вирішили робити щеплення дитині купленою вакциною, то в такому випадку необхідно при її придбанні попросити, щоб в аптеці їм надали сертифікат на цей препарат. Також вакцина повинна бути доставлена в сумці-холодильнику, де є хладоген і підтримується необхідна температура – просто придбати препарат та принести в поліклініку неможна. Як правило, таку сумку можуть тимчасово надати в аптеці. Перед щепленням лікар переглядає вакцину –  її терміни придатності, стан вакцини (правильний колір, чи вона не заморожена). І тільки тоді робиться щеплення», – підкреслила Наталія Аркадіївна.

Лікарі зазначають, що більшість юних одеситів вчасно вакцинуються і навіть ті, які наразі перебувають в інших містах, роблять щеплення по місцю свого знаходження – проблем з цим немає. Батьки малюків на зв’язку зі своїми лікарями, які їх консультують, та надають необхідні рекомендації.

А батьки тих малюків, що знаходяться за кордоном, можуть отримати відповідний документ з даними про всі щеплення, які дитина раніше отримала. Для цього до поліклініки в Одесі може звернутися довірена особа і медичні працівники підготують відповідну форму, яку потім необхідно надіслати туди, де в даний час проживає дитина – таким чином можна не пропустити чергове щеплення.