Заповідні території півдня України: окупація, бойові дії, пожежі та страждання тварин

Нижньодніпровський національний природний парк, Чорноморський біосферний заповідник, Кінбурнська коса, заповідник «Асканія-Нова» – до війни при згадці кожного з них ми уявляли мальовничі пейзажі, унікальний рослинний та тваринний світ, який перебував під захистом.

Але сьогодні ці заповідні землі Миколаївщини та Херсонщини потерпають від військової агресії. З кожним днем кількість збитків, які завдає екології війна, постійно зростає, і навіть їх повністю оцінити дуже важко. Адже воєнні дії тривають – здебільшого проводити моніторинг на місцях неможливо. Крім того, більша частина цих територій перебуває під окупацією.

Але вже зараз зрозуміло, що відновлення екосистем буде тривати кілька десятиліть. А деякі наслідки нанесеної шкоди можуть бути непоправними.

Кінбурнська коса  

Прикладом нищівного впливу військової агресії на екологію є доля Кінбурнської коси. На сьогодні важко повірити в те, шо її територія є частиною природоохоронного фонду України. Вона окупована російськими військовими і перетворилася на палаючу зону бойових дій.

Довідка: Кі́нбурнська Ко́са — регіональний ландшафтний парк. Розташований на півдні Миколаївської області, в межах Очаківського району на Кінбурнському півострові. Входить до складу Національного природного парку «Білобережжя Святослава».

До повномасштабного вторгнення це була територія з унікальною екосистемою. ЇЇ флора – це велика кількість ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною. Саме тут розташоване найбільше в Європі поле орхідей.

Не менш дивовижною є і місцева фауна. Кінбурнська коса стала домівкою для 4700 видів тварин, 132 види з яких занесені до Червоної книги України.  Саме тут найбільша в Україні різноманітність плазунів, проживають ендемічні види комах та донні безхребетні реліктової понто-каспійської фауни.

А ще Кінбурнська коса завжди була улюбленим місцем гніздування на зимівлі понад 240 видів птахів.

Нерідко тут можна було зустріти табун диких коней.

Але від початку травня минулого року ці землі охоплені пожежами. Тут постійно переміщується важка військова техніка, що спричиняє так зване витоптування та ерозію грунтів. Звідси ведуться постійні обстріли неокупованої української території артилерією та реактивними системами залпового вогню.

«Бойові дії викликали різке збільшення джерел займання – підриви боєприпасів, падіння залишків авіатехніки, ракет, підрив воєнної техніки. При цьому окупація та мінування території, бойові дії на території звели до нуля службу пожежної охорони. Якщо взяти цифри по нацпарку – з 2016 по 2021 рік було 15 займань, то за 2022 рік тільки на території нацпарка «Білобережжя Святослава» їх було 67. На сьогодні, порівнюючи з минулим роком, загальна кількість пожеж зросла, але  значно зменшилися площі пожеж, та причина в тому, що більша частина лісових масивів згоріла», – розповідає Співробітник науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава” Євген Касьянов.

Пожежа на Кінбурнському півострові. Відео ДП “Ліси України”

На всьому Кінбурнському півострові за рік повномасштабного вторгнення зафіксовано 131 пожежу, що вразили понад 5 тисяч гектарів території парку. Більшість пожеж мали повторний характер та вражали одну й ту саму ділянку декілька разів. Від вогню на території півострова постраждали до 4 мільйонів дерев. Такі висновки зробили працівники нацпарку «Білобережжя Святослава», проаналізувавши дані із супутників Sentinel-2.

Шкідливі викиди від пожеж забруднюють повітря. А через пошкодження техніки, падіння збитих гвинтокрилів, ракет, дронів та снарядів відбуваються витоки паливно-мастильних матеріалів, що спричиняє забруднення грунту та місцевих озер.

Після деокупації та припинення бойових дій доведеться провести чимало робіт для відновлення природи на півострові.

«Для відновлення потрібні деокупація та розмінування. Далі необхідно буде інакше господарювати на цій території, відмовитися від суцільного залісення. На згарищах – прибрати мертву деревину найбільш щадними методами. Доведеться все очищати від залишків розбитої техніки, фортифікаційні споруди бажано вирівняти, тому що вони можуть стати пастками для рідкісних видів. Також потрібно буде провести очищення території, де пройшло забруднення. На деяких місцях підсадити окремі види рослин, а на більшій частині території природа поступово сама відновиться, – пояснив Євген Касьянов.

Науковець також розповів, що він та його колеги відслідковують ситуацію в Чорноморському біосферному заповіднику.

Складність полягає в тому, що цей заповідник теж перебуває в окупації, здійснити обстеження території неможливо і контакту з його співробітниками немає. Тому доводиться проводити моніторинг за допомогою супутникових знімків. На їх основі можна зрозуміти, що заповідник теж дуже потерпає від пожеж.

Чорноморський біосферний заповідник

З перших днів повномасштабного вторгнення Чорноморський біосферний заповідник опинився під окупацією.

Довідка: Чорноморський заповідник був створений в 1927 році і є  одним із найстаріших заповідників України. Від дня застування його площу було значно розширено і на сьогодні вона становить 109 254,8 га. На сьогодні заповідник є частиною всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Заповідник розташований на північному узбережжі Чорного моря (територія Херсонської та частково Миколаївської областей) і охоплює акваторію та дрібні острови у Тендрівській і Ягорлицькій затоках (острови Орлов, Смалений, Бабин, Довгий та інші).

Метою створення Чорноморського заповідника були вивчення й охорони природного середовища, зокрема масового гніздування та міграцій птахів, яких у заповіднику налічується 304 види.

Всього фауна заповідника нараховує близько 3500 видів (комах, павукоподібних, молюсків, плазунів, хребетних тощо). У акваторії заповідника мешкають 83 види риб – близько 50% усього видового складу Чорного моря. Також тут росте майже тисяча видів різноманітних рослин. Багато представників флори та фауни входять до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Але унікальна надморська територія заповідника вже більше півтора років потерпає від воєнної агресії. Від початку окупації справжнім лихом стали постійні пожежі, які охоплюють сотні гектарів, але їх ніхто не гасить.

Пожежі у заповіднику бували і раніше, але до окупації до їх гасіння долучалися підрозділи ДСНС  та техніка місцевих лісгоспів, і вони не набували таких значних масштабів. Сьогодні, за інформацією місцевих мешканців, всю техніку відібрали, а відповідні служби фактично не працюють. Крім того, через замінування в деяких місцях гасити пожежі було б просто небезпечно.

Від вогню гине рослинність та тварини, птахи втрачають місця для гніздування, що є важкими ударами по екосистемі.

Як повідомив, Євген Касьянов, на території заповідника станом на 1 вересня цього року вигоріло приблизно 4600 гектарів землі. Майже повністю вигоріла Івано-Рибальчанська ділянка з цілинно-пісчаними степами, вкрай складна ситуація на Тендровській косі та на ділянці біля Залізного порту.

На думку науковців, на відновлення піщаних степів знадобиться до 12-15 років та 30-40 років на відновлення лісів.

Додамо, що у заповіднику відчули і наслідки підриву Каховської ГЕС – були підтоплені ділянки, розташовані ближче до дельти Дніпра, наприклад, Волижин ліс.

Також нагадаємо, що територія Чорноморського біосферного заповідника охвачує і морську акваторію, на екологію якою також впливають бойові дії та наслідки каховської катастрофи. Знову ж таки, через неможливість моніторити ситуацію на місцях, науковці отримують інформацію із супутникових знімків.

«Ми бачимо все з космосу, завдяки супутникам Sentinel-1 і Sentinel-2. У нас є фахівці, які розшифровують інформацію і ми ці райони контролюємо лише через супутникові знімки. Фізично ми не можемо дістатися на ці ділянки. Але ми сподіваємося, що через деякий час ми повернемо ці території і будемо там працювати», – повідомила нам директор Інституту морської біології НАН України Галина Мінічева.

Національний природний парк «Нижньодніпровський»

Територія НПП «Нижньодніпровський» — один з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів в Європі.

Довідка: Національний природний парк «Нижньодніпровський» — природоохоронна територія у Херсонській області, створена 24 листопада 2015 року. Його площа складає 80177,80 га.

Нацпарк розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсон та Нової Каховки.

Територія нижнього Дніпра належить до Рамсарських угідь – це водно-болотні угіддя, які мають важливе значення для збереження дикої природи. Пониззя Дніпра також належить до ІВА-території, важливої для збереження птахів та має міжнародний статус як територія, важлива для збереження риб.

Сьогодні НПП «Нижньодніповський» фактично знаходиться на лінії бойового зіткнення.

«Доступу до території немає. Лівий берег займає ворог, правий берег деокупований. А водна частина, на ній 50 островів – це територія парка, на якій проходить лінія розмежування і відбуваються бойові дії. Вийти на цю територію наразі смертельно небезпечно»,  – розповів нам директор національного парку Олексій Чачібая.

Екосистема національного парку критично постраждала після підриву дамби Каховської ГЕС.

«В перші дні вода по всій території нацпарку піднялася на 6 метрів 15 сантиметрів і все живе, що там було, в тому числі червонокнижні флора, іхтіофауна – це все було змито. Тому шкода була нанесена на всі 100 відсотків. Тих же червонокнижних тритонів знаходили аж в Одесі. Сьогодні нагальне питання повернути їх в природнє середовище, але через безпекову ситуацію це теж неможливо. Взагалі приблизно по 1100 представників флори і фауни рахуються знищеними або пошкодженими, оскільки вони всі потрапили під шестиметровий шар води», –  каже Олексій Чачібія.

Наразі рівень води знизився, але залишається на висоті 35-40 сантиметрів теж по всій території парку. Тобто всі 50 островів плавневої системи залишаються або частково підтопленими, або затопленими.

«З супутникових знімків ми спостерігаємо, що острови темні, тобто вони замулені і не можуть існувати в тих самих умовах, в яких вони існували до катастрофи. Як вони переживуть цю зиму – невідомо. У дерева є точка росту, якщо вона покрита водою або мулом – воно гине. Тому чи виживуть ці дерева – ми теж не знаємо», – пояснив директор нацпарку.

Олексій Чачібая зазначив, що для відновлення екосистеми парку одна із нагальних задач – це прибрати мул. Але навіть після припинення бойових дій та отримання доступу до території це буде зробити дуже складно та небезпечно.

«Наприклад, в постраждалому районі Херсону за допомогою техніки цей мул зняли та вивезли, то й на островах потрібно робити те ж саме. Але як це робити, коли в мулі знаходяться ще й велика кількість змитих мін», – каже директор національного парку.

Додамо, що за час окупації російські військові захопили чи знищили техніку НПП «Нижньодніпровський»  – дев’ять нових катерів та автомобілі, також в офісі розтрощили меблі та компютери. Але, незважаючи на всі складнощі, співробітники національного парку продовжують свою роботу – частина з них працює в Херсоні, частина на території в деокупованому Бериславському районі.

Національний природний парк «Кам’янська Січ»

На Херсонщині, на території Бериславського району також розташований наймолодший в Україні нацпарк «Кам’янська січ». Був створений у 2019 році, має порівняно невелику територію – 12261,14 га та знаходиться на березі вже колишнього Каховського водосховища.

Довідка: НПП «Кам’янська січ» створено з метою збереження генетичного, видового, ландшафтного та екосистемного різноманіття степів правобережжя Дніпра,

На території парку зростає понад 500 видів судинних рослин, серед них 46 особливо цінних видів, що перебувають під охороною. Фауна представлена значною кількістю  раритених тварин, що охороняються.

Окрасою нацпарку є сліпачок звичайний (гризун родини хомякових), що мешкає на території Кам’янської та Милівської балок. Є зникаючим видом і в недавній час достовірно відзначався лише на Луганщині та в Криму.

Територія парку має й велике історичне значення. Тут у XVIIІ сторіччі існував форпост козаків – Кам’янська Січ. Сьогодні тут працює відділення національного заповідника “Хортиця“. На території збереглися поховання запорозьких отаманів Костя Гордієнка та  Василя Єрофеєвича, а також залишки скіфського городища та чимало артефактів минулих епох.

Від початку повномасштабного вторгнення до звільнення правобережжя Дніпра територія  парку була під окупацією. Тут ставалися численні пожежі, які нищили рослинність. Грунти були пошкодженні через пересування важкої військової техніки, спорудження фортифікаційних споруд та забруднені від розливів палива та мастил.

Після підриву дамби ГЕС Каховське водосховище, на березі якого знаходиться нацпарк, фактично перестало існувати, вода залишилася лише в річищі Дніпра. Береги водосховища перетворюються на солончаки, і як наслідок  – будуть порушені екосистем рослинного та тваринного світу.

Ще одна складна проблема – територія нацпарку була замінована і вважається потенційно вибухонебезпечною.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна

Це місце з величезним різноманіттям рослинного та тваринного світу відоме кожному українцю. Заповідник був заснований у 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Це найбільший степовий заповідник Європи, який до війни щороку відвідували близько 140 тисяч туристів.

Довідка: площа заповідника «Асканія-Нова» становить 33 307,6 га, з них 11 054 га — заповідна зона. На території знаходяться ботанічний сад, колекція рослин якого  – більше 1000 видів чагарників і дерев, та зоопарк з сотнями видів копитних. Також частиною зоопарку є орнітопарк, де мешкає понад 60 різновидів птахів:

До складу біосферного заповідника входять дендрологічний парк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» та загальнозоологічний заказник місцевого значення «Асканійський».

Вже 24 лютого 2022 заповідник опинився під окупацією. Попри це, більше року управління заповідником здійснювалося українською адміністрацією. Незважаючи на скрутне становище вдавалося купувати корм для тварин та здійснювати господарську діяльність.

Але в березні у заповіднику встановили окупаційну адміністрацію, а його територію перетворили у місце перебування російських військових.

«Наразі установа рухається за інерцією  на тих запасах, які залишили. А також за рахунок досвіду того персоналу, який залишився і який має уявлення про забезпечення певних технологічних процесів та здійснює необхідні види і обсяги робіт. Всі видатки, які спрямовуються на установу, окупаційною адміністрацією витрачаються на заробітну плату, для того, щоб замилити очі. Вони не мають мети зберегти природні фонди, мають намагання максимально показати рівень заробітної плати, хоча він реально не відповідає рівню середнього статистичної зарплати по рф. Нічого не вкладається в забезпечення, і наразі ресурсів, особливо того, що стосується кормів, майже не залишилося. В такій парадигмі заповідник і існує з 20 березня», – розповідає директор заповідника Віктор Шаповал.

З перших днів повномасштабного вторгнення одна з найбільших проблем для заповідника – прольоти авіації. Це те, що викликає стрес, паніку у тварин з усіма трагічними наслідками. Відомо, що були випадки загибелі тварин, які лякалися, бігли та врізалися в огорожу тощо.

Також на сьогодні величезна проблема – це пожежі. Тільки за останній період їх сталося дві, 23 серпня у Великому Чапельському поді і 1 вересня на масиві Південному.

«Вони виявилися найбільш масштабними. Остання пожежа була через природні чинники – за свідченнями очевидців загорілося від блискавки. А попередня пожежа сталася внаслідок дій військової авіації – є очевидці, які говорять про те, що літак запускав ракету, але щось пішло не так. В будь якому разі – це військовий чинник», –  каже Віктор Шаповал.

Пожежа в заповіднику “Асканія-Нова”. Відео Міндовкілля

На території заповідника наразі перебувають військові, що є несумісним з задачами охорони природи і збереження колекції.

«Частина дендропарку зайнята військовими та військовою технікою, населений пункт так само. Вони використовують цивільне населення як прикриття і намагаються розосередитися на території населеного пункту і на території природоохоронного фонду. Будують фортифікації, укріплення, очевидно, готуються до оборони», – розповів директор заповідника.

З першого дня окупації Асканія перебуває в тилу ворога, тому вона не зазнала таких руйнувань як інші природні парки або заповідники, що перебувають на межі бойових дій. Але це тимчасова ситуація, важко прогнозувати, наскільки швидко будуть змінюватися події і як буде рухатися фронт і де будуть відбуватися бойові дії. І якою буде доля неоціненної живої колекції заповідника.

«Тут є штучно створені зоопарк і дендропарк, що потребують щоденного ретельного догляду. Є об’єкти, які не можна залишити напризволяще, поставити на паузу чи перевести на дистанційний режим моніторингу. В цьому полягає величезна складність Асканії. Велика територія, великі колекції, зараз щось прогнозувати дуже важко», – каже Віктор Шаповал.

Наостанок нагадаємо, що за даними Міндовкілля через війну в Україні постраждало 20% природно-заповідного фонду.

______________________________________________________________________

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.