Головні новини Одеси
    Головна > Новини > За партами та в укриттях: як пройшов навчальний рік в Одесі

За партами та в укриттях: як пройшов навчальний рік в Одесі

За партами та в укриттях: як пройшов навчальний рік в Одесі

В Одесі закінчився складний навчальний рік. Він пройшов із постійними повітряними тривогами, що є дуже виснажливим як для організаторів (методистів та вчителів), так і для учасників (учнів та їхніх батьків) навчального процесу. Адже головне — це здоров’я та життя усіх жителів України, а особливо — молодшого покоління.

Про безпекову ситуацію в навчальних закладах міста, яка турбує багатьох жителів — насамперед батьків нинішніх учнів, — кореспонденти Odesa.Online збирали думки одеситів, а також поговорили з директоркою департаменту освіти та науки Одеської міської ради.

Думки про складну безпекову ситуацію в Одесі та формат навчального процесу різняться. Наприклад, колишня керівниця департаменту освіти та науки Одеської міськради Олена Буйневич вважає, що через постійні тривоги рішення про формат навчання повинні приймати компетентні державні та місцеві органи, а не директори шкіл окремо.

На думку одеситки Наталії Карташової:

«Чесно, це вже виглядає як замкнене коло. З одного боку — ми, батьки, які переживають за безпеку дітей і не пускають їх до школи через постійні тривоги. З іншого — школа, яка просто фіксує “відсутність”, ніби це звичайні прогули. Але давайте чесно: коли за день по 3–4 тривоги і жодного уроку не відбувається, чи можна це взагалі назвати нормальним навчальним процесом? Діти фактично не навчаються, але при цьому ще й виходять “винними”, що не прийшли. Мені здається, тут питання вже не тільки в рішенні батьків. Потрібен якийсь чіткий і адекватний підхід від шкіл або на рівні системи: або дистанційка в такі періоди, або офіційне врахування безпекової ситуації, щоб це не виглядало як порушення з боку родин. Бо зараз виходить дивна ситуація: ти або ризикуєш дитиною, або отримуєш “прогули”. І це точно не нормальний вибір для батьків». (збережено стилістику авторки).

Олена Платова більш категорична:

«Імітація навчального процесу завдає не менше шкоди, ніж війна. Замість того щоб розробити механізми подолання освітніх втрат після перемоги, ми імітуємо навчання, і це стосується всіх ланок освіти, на жаль». (збережено стилістику авторки).

Жанна Писанчина розповіла про свій досвід:

«Після хвороби відвела дитину в школу, і почались тривоги… Набігались, посиділи в підвалі в скупченні інших дітей, що також недобре відображається на малечі. У них в школі на минулому тижні 10 учнів було з 24 через високий рівень захворюваності. Врешті відбулось всього 2 уроки. Прийшла її забрати — відбій, лишила на уроці, відійшла від школи — через 30 хвилин знову тривога, повернулась, забрала… Нам краще дистанційне, всім спокійно і толку більше». (збережено стилістику авторки).

А Іванна Іванівна вважає інакше:

«…Враховуючи, що мешкаю на останньому поверсі, то моїй дитині безпечніше в школі, бо він там не сам і ходить в укриття, якого немає в нашому будинку». (збережено стилістику авторки).

Ще категоричнішу позицію має Анастасія Синянська:

«Онлайн-освіта в цьому віці — це не освіта, а імітація. Мій син ходить в школу через тиждень через брак місць в укритті. Багато учнів просто вимикають камери і займаються своїми справами. Під час тривоги діти і на онлайні все одно не навчаються і в укриття не ходять, бо воно у школі, а там інші діти. Тож який сенс цього онлайну? За 4+ роки облаштували лише невелику частину підвалу, хоча там ще багато місця, аби розширити укриття і навчатися під час тривоги. Але діти продовжують сидіти в телефонах як у школі, так і вдома. Та і в цілому мене як матір бісить цей онлайн. Одне діло, коли це замість карантину, але на онлайн відправляють з будь-якого приводу: дощ, сніг, вітер подув…» (збережено стилістику авторки).

Тож думки батьків різняться, але перевага все ж за тими, хто вважає, що дітям у школі з викладачами безпечніше.

Про те, як наразі йдуть справи з безпекою навчального процесу в школах і які плани на найближче майбутнє, ми поговорили з чинною директоркою департаменту освіти та науки Одеської міської ради — Юлією Філлер.

— Скільки шкіл Одеси наразі працюють в очному або змішаному форматі навчання? Чи планує департамент змінювати цю кількість у наступному навчальному році?

— Сьогодні в Одесі функціонує 120 закладів загальної середньої освіти. З них 117 працюють в очному або змішаному режимі, і лише три заклади освіти залишаються на дистанційній формі. Режим роботи шкіл у наступному навчальному році безпосередньо залежатиме від кількості місць в укритті кожного конкретного закладу.

Звичайно, ми активно працюємо над розширенням місткості тих укриттів, що вже існують, а також облаштовуємо нові сховища. Шукаємо можливості організації безпечного простору там, де це технічно можливо, або задіюємо укриття інших установ, що розташовані в межах доступності, визначеної чинним законодавством. Ця кількість шкіл, що працюють офлайн, звісно, змінюватиметься, але ми прагнемо до того, щоб дистанційних закладів у нас було не більше трьох.

Також ми обов’язково враховуватимемо безпекову ситуацію в місті. Наш режим навчання наразі є дуже гнучким. Якщо спостерігаються часті й тривалі тривоги або складні погодні умови, керівники закладів освіти мають право самостійно приймати рішення про тимчасовий перехід на дистанційний формат.

Якщо ж безпекова ситуація стає критичною, відповідне рішення приймає міська комісія з питань ТЕБ та НС (Техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій), і тоді всі заклади централізовано переходять на онлайн-навчання.

— Які головні критерії для переведення школи на офлайн, змішане або повністю дистанційне навчання?

— Загалом режим роботи закладу визначається рішенням педагогічної ради безпосередньо перед початком навчального року. Головним пріоритетом для нас залишається навчання дітей в очному форматі. На сьогодні всі заклади максимально відкривають свої двері, щоб діти могли здобувати знання за партами, оскільки якість такої освіти об’єктивно є набагато вищою.

Однак безпекові умови диктують свої ризики. Відповідно до поточної ситуації ми приймаємо оперативні рішення щодо тимчасового переходу на онлайн або змішаний формат.

— Чи розглядає департамент можливість скорочення офлайн-годин або зміни формату навчання в окремих школах через збільшення кількості денних повітряних тривог?

— Як я вже зазначила, рішення стосовно зміни формату під час тривалих тривог приймає виключно керівник закладу освіти за погодженням із педагогічною радою. Якщо ми бачимо, що повітряні тривоги затяжні й тривають годинами, школа має повне право перевести дітей на дистанційну форму.

Департамент освіти приймає такі рішення для всього міста лише після відповідного засідання комісії з питань ТЕБ та НС.

— На думку департаменту, які головні переваги та недоліки офлайн- та онлайн-навчання в умовах постійних тривог?

— Звичайно, коли лунає повітряна тривога, а діти перебувають на очному навчанні, це створює певний дискомфорт, оскільки потрібно перервати урок і спустити всіх до сховища. Будемо відвертими: в укриттях немає повноцінної можливості проводити заняття для всіх, хоча в деяких окремих класах, де дозволяють умови, уроки все ж намагаються продовжувати.

Загалом переривання навчального процесу призводить до зменшення кількості викладених годин із предметів, що формує певні освітні втрати. Надолуження цього матеріалу здійснюється або через самостійне опрацювання учнями, або завдяки додатковим консультаціям учителів. Якщо тривога короткочасна, діти повертаються до класів і продовжують навчання. Якщо ж вона затяжна, матеріал ущільнюється або виноситься на самостійне вивчення.

Порівнювати якість перерваних уроків під час очного чи дистанційного навчання не зовсім доцільно, адже в будь-якому разі під час повітряної тривоги процес зупиняється як у школі, так і в онлайні.

Проте, коли діти перебувають у закладі освіти, це є стовідсотковою гарантією того, що вчитель або вихователь оперативно заведе їх у безпечне місце. Коли ж дитина вдома під час онлайн-уроку, відповідальність за її життя та здоров’я повністю лягає на батьків.

Крім того, якщо повітряні тривоги тривають довго, особливо в нічний час, батьки мають право самостійно вирішувати: залишити дитину зранку вдома чи відвести до школи.

Раніше було чимало нарікань, що заклади освіти вимагають у таких випадках медичні довідки. Ми чітко наголосили керівникам шкіл: після довготривалих нічних тривог жодних довідок вимагати не можна! Достатньо усного чи письмового пояснення від батьків про те, що дитина залишається вдома через пригнічений психоемоційний стан або банальне недосипання й не готова сьогодні ефективно сприймати матеріал.

— Чи можуть під час повітряної тривоги мешканці прилеглих будинків користуватися укриттями у школах та дитсадках Одеси?

— Життя кожної людини є найвищою цінністю, тому за потреби заклад освіти завжди прийме будь-яку особу, яка опинилася поруч під час небезпеки. Ми маємо розуміти, що вдень, під час навчального процесу, школа першочергово розраховує місткість укриття на своїх учнів та персонал, але у разі критичної ситуації ми все одно пустимо людей, щоб зберегти їхні життя.

У нічний же час двері шкільних укриттів абсолютно завжди відкриті для мешканців прилеглих будинків, аби вони могли безпечно перебувати там під час повітряних тривог.

Інші матеріали на тему:
На Одещині перевірили якість харчування дітей у пришкільних таборах
Останній дзвоник в Одесі об’єднав школярів у флешмобі
Руйнування даху, тріщини на стінах та вибиті двері: в Одесі через ворожий удар постраждала школа 
В Одесі навчальний рік завершиться 29 травня: як пройдуть останні дзвоники