За кордон без сюрпризів: що потрібно знати водіям і власникам тварин перед поїздкою за кордон

Якщо ви плануєте виїзд з України на власному автомобілі зі своїм домашнім улюбленцем, тоді ваш маршрут повинен починатися, умовно кажучи, «не з АЗС».

Щоб поїздка не закінчилася на пункті пропуску через відсутність однієї ветеринарної довідки або неправильне тонування, підготовку потрібно починати щонайменше за кілька тижнів. Давайте розберімося – які документи на авто потрібно оформити, як перевірити технічний стан машини за європейськими стандартами та що саме вимагатимуть від ваших улюбленців на митниці.

Підготовка автомобіля: «зелена карта» і візит на сертифіковане СТО

Підготовка автомобіля до поїздки складається з двох частин: по-перше, це «паперова бюрократія», а по-друге – реальний технічний аудит машини.

Перш за все необхідно придбати поліс обов’язкового страхування – «Зелену карту». Це міжнародний аналог нашого ОСЦПВ. Без цього поліса виїзд за межі України на авто неможливий.

Зараз більшість страхових компаній дозволяють оформити «зелену карту» в онлайн-режимі. Втім, попри загальну цифровізацію, електронний поліс бажано роздрукувати та мати з собою у паперовому вигляді. Річ у тому, що на деяких прикордонних пунктах або під час перевірки поліцією в зонах із поганим інтернетом паперова копія економить багато часу. До того ж у деяких країнах ЄС місцеві інструкції поліції все ще можуть вимагати фізичний бланк.

Рекомендується оформляти поліс із запасом мінімум на 2-3 дні після запланованої дати повернення. Якщо ви затримаєтеся за кордоном із простроченою картою, придбання місцевої страховки обійдеться в рази дорожче.

І ще одна рекомендація: одразу після оформлення поліса перевірте його статус на офіційному сайті МТСБУ. Прикордонники мають доступ до бази даних у режимі реального часу, і якщо система дасть збій, наявність навіть роздрукованого, але «неактивного» в базі поліса стане причиною відмови у виїзді.

Після оформлення «зеленої карти» необхідно провести технічний огляд авто – але тільки на «ліцензованому СТО». Тобто звичайного «візуального огляду» у знайомого майстра недостатньо. Вам потрібно СТО, яке має право проводити обов’язковий технічний контроль (ОТК) і видавати протокол перевірки технічного стану. Перевірка на такій станції гарантує відповідність машини європейським нормам.

Перелік акредитованих СТО можна знайти на сайті Головного сервісного центру МВС України: у розділі «Обов’язковий технічний контроль» є відповідна інтерактивна карта суб’єктів ОТК.

Європейські стандарти безпеки

Зупинімось на деяких аспектах технічного характеру. Наприклад, в Україні норми тонування набагато лояльніші, ніж у ЄС. Зокрема, в Європі передні бічні скла та лобове скло заборонено тонувати більше ніж на 25-30% (фактично, вони мають бути прозорими). Якщо спецприлад на кордоні або у дорожньої поліції покаже перевищення – плівку змусять знімати на місці.

Також важливо перевірити цілісність фар. Тріщини на фарах, «кустарний» ксенон або лампочка підсвічування номера, що не працює – все це приводи для штрафу або заборони експлуатації.

Крім того, слід уважно перевірити відсутність підтікань масла та інших рідин. У країнах ЄС «протікаючий» двигун (або негерметична вихлопна система) – це екологічне правопорушення.

Важливим є також і чек-лист для ходової частини та шин. Протектор шин повинен бути не менше 1,6 мм (для літа), але краще мати 3-4 мм. І пам’ятайте, що в більшості країн Європи шиповані колеса заборонені.

Будьте також готові до того, що європейська поліція часто перевіряє не наявність аптечки «взагалі», а її вміст і доступність. Переконайтеся, що у вас не просто «коробка з бинтом», а набір, що відповідає стандарту DIN 13164. Особливу увагу слід приділити термінам придатності препаратів.

Світловідбивні жилети повинні лежати в салоні, а не в багажнику. За правилами багатьох країн, виходити з машини на трасі без жилета заборонено. Бажано придбати ці жилети для кожного пасажира, включаючи дітей.

Вогнегасник повинен бути заправлений і мати свіжу дату повірки на манометрі, а знак аварійної зупинки повинен бути цілим і стійким.

І ще один момент, вже не технічного, а документального характеру. Якщо автомобіль оформлений не на водія, а на родича або фірму, обов’язково потрібно мати нотаріальну довіреність з позначкою «з правом виїзду за кордон».

Подорож з тваринами: чипування та вакцинація

Для країн Євросоюзу Україна входить до списку країн з високим ризиком поширення сказу. Тому вимоги до ввезення тварин тут досить суворі.

Перше і найважливіше – це чипування вашого улюбленця. Мікрочип – це маленька капсула під шкірою, яка є способом ідентифікації тварини. Він не має батарейок, не випромінює сигнали та «прокидається» тільки при скануванні.

Чіп містить у собі 15-значний код, який вноситься до міжнародних баз даних (наприклад, Animal-ID) і «прив’язується» до вашого профілю. Якщо собака загубиться за кордоном, у будь-якій клініці її просканують, знайдуть номер чіпа в базі та побачать ваші контакти.

Мікрочип дозволяє ідентифікувати тварину та зіставити її дані з ветеринарним паспортом і інформацією про щеплення. За відсутності мікрочипа паспорт не вважається достатнім підтвердженням.

На кордоні інспектор порівняє номер, зчитаний сканером з шиї тварини, з номером, вказаним у паспорті та ветеринарному сертифікаті. Це гарантує, що ви везете саме ту тварину, яка пройшла вакцинацію та склала тест на антитіла.

Дата чипування в паспорті має бути раніше за дату щеплення від сказу. Якщо ви спочатку зробили щеплення тварині, а через тиждень чипували, щеплення вважається недійсним для ЄС, і його доведеться переробляти.

Ба більше, європейські служби часто перевіряють не тільки наявність щеплення, але й те, наскільки воно спрацювало.

Аналіз крові на титри здається не раніше, ніж через 30 днів після вакцинації та не пізніше, ніж за три місяці до виїзду. Після отримання результату (де рівень антитіл повинен бути не менше 0,5 МО/мл) починається «період очікування» – 3 місяці. Тільки після закінчення цього терміну тварина може в’їхати до ЄС.

Наполегливо рекомендуємо використовувати тільки сертифіковані в ЄС вакцини (наприклад, Nobivac, Rabisin).

Міжнародний паспорт повинен бути заповнений англійською мовою, містити дані про власника, опис тварини та наклейки про всі обробки.

З 2018 року видавати ветеринарно-санітарний паспорт встановленого державного зразка мають право виключно державні установи ветеринарної медицини. В Одесі вони є в кожному районі міста: на вул. Разумовській, 54; на Люстдорфській дорозі, 217; на вул. Отамана Головатого, 99 та на вул. Кропивницького, 11.

Фінальний етап: довідки перед виїздом

За 24-48 годин до виїзду ветеринар повинен зробити відмітку в паспорті про дегельмінтизацію (обробку від глистів) та обробку від бліх/кліщів.

Також у державній ветеринарній клініці необхідно отримати Форму №1. Вона діє всього 5 днів. Це державне ветеринарне свідоцтво, яке підтверджує, що у вашому районі благополучна епідеміологічна ситуація і конкретно ваша тварина здорова. По суті, це «внутрішній» український документ, який діє до українського кордону. Для прикордонників ЄС вона не має сили.

На кордоні (у пункті ветеринарного контролю) вашу Форму №1 повинні обміняти на міжнародний сертифікат. Цей документ зазвичай оформляється англійською мовою та мовою країни, через яку ви в’їжджаєте до ЄС (наприклад, польською або румунською).

За видачу міжнародного сертифіката стягується державне мито, тому рекомендується мати при собі готівку та/або можливість оплатити через термінал.

Після того як інспектор на кордоні видав вам міжнародний сертифікат, він діятиме 10 днів для в’їзду в ЄС. Після в’їзду він дійсний ще протягом 4 місяців для переміщення всередині Євросоюзу (за умови, що термін дії щеплення від сказу не закінчився).

А якщо «екзотичний улюбленець»?

Все вищезазначене в першу чергу стосується найпоширеніших домашніх тварин – котів і собак. З іншими тваринами (гризуни, птахи, рептилії) ситуація інша: на них не поширюються правила для собак і котів (чіпи та титри на сказ зазвичай не потрібні), але правила ввезення залежать від конкретної країни.

На відміну від собак/котiв, єдиного регламенту щодо ввезення «екзотичних тварин» до ЄС немає. Кожна країна встановлює свої вимоги: десь достатньо довідки від лікаря, а десь потрібен спеціальний дозвіл від міністерства або карантин. Наприклад, якщо ваш папуга чи рептилія належить до рідкісних видів, для них потрібен сертифікат CITES. Без нього вивезення тварини прирівняють до контрабанди, що загрожує величезним штрафом і конфіскацією.

Крім того, для папуг та інших птахів часто потрібне підтвердження, що вони провели 30 днів в ізоляції під наглядом лікаря або пройшли вакцинацію від пташиного грипу (H5).

Процедура збору «дозвільних» документів починається однаково – у державній ветклініці. Для екзотичних тварин ветклініка також видає Форму №1, але замість даних про сказ у ній фіксуються результати специфічних аналізів (наприклад, на пташиний грип або сальмонельоз). На кордоні цей документ обмінюється на Міжнародний сертифікат.

Оскільки єдиних правил в ЄС для «екзотів» немає, рекомендується заздалегідь уточнити вимоги країни в’їзду, включаючи можливі обмеження або заборони на ввезення окремих видів гризунів і рептилій.

Замість висновку

Такий обсяг підготовки може здаватися складним і багатоетапним процесом – пошук «ліцензованої» СТО, дотримання всіх ветеринарних вимог, термінів тощо. Однак на практиці така підготовка дозволяє уникнути набагато серйозніших проблем на кордоні – від багатогодинних затримок до «розвороту» додому. Тому уважність до деталей дозволить вам заощадити час, гроші та нерви.