Як Одеса захищає культурну спадщину в умовах війни: підсумки року

Україна пережила ще один рік кривавої війни. Ще один рік боротьби за нашу незалежність та свободу. Ще один рік жорстокого протистояння на «нулі», ще один рік регулярних ракетних ударів по енергетиці, цивільній інфраструктурі та житлових будинках.

Одеса, завдяки ЗСУ, не прифронтове місто. Ми далеко від лінії бойового зіткнення. Але повітряна тривога у місті звучить регулярно, часто кілька разів на день. Протягом минулого року – понад 800 разів. Регулярно лунають вибухи. І хоча росіяни атакують Одесу не так часто, як, наприклад, Херсон, Харків, Суми чи Запоріжжя, але все ж таки з певною постійністю.  

Втім, попри ракетні чи дронові (або ракетно-дронові) удари, Одеса поступово відновлюється. Такий ось парадокс: на тлі руйнівного деструктивного процесу відбувається і зворотний процес – відновлювальний. Ворог намагається зруйнувати місто, одесити намагаються його зберегти.

У серпні минулого року Odesa Online розповіла про те, як в Одесі відновлюють об’єкти культурної спадщини – які пам’ятки архітектури постраждали, які міжнародні організації нам допомагають, які виникають труднощі.

З того часу минуло майже півроку. Ми вирішили повернутися до цього питання та перевірити: на якому етапі знаходяться відновлювальні роботи, хто допомагає місту, що вже зроблено тощо.

Як повідомив нам начальник Управління по роботі з ЮНЕСКО та охорони культурної спадщини Одеської міськради Федір Стоянов, за весь час війни різного ступеня пошкоджень зазнали близько 140 пам’яток культурної спадщини. Половина з них – житлові будинки.

Більша частина пам’яток отримала відносно незначні пошкодження (наприклад, вибило скло від вибухової хвилі), але є чимало таких об’єктів, що зазнали більших пошкоджень та руйнувань. Їх близько 25.

З погляду історико-культурної значущості, найбільше постраждав Одеський будинок вчених, де були понівечені старовинні, багаті та вишукані інтер’єри. На їх відновлення реставраційними методами буде потрібно багато часу та ресурсів. З погляду втрат матеріально-технічної структури, то це в першу чергу будівлі, що пережили пряме влучання: Преображенська, 4 (будинок Соломос – пам’ятка архітектури, яка є зразком модернізованої англійської готики); Військовий узвіз, 18 (будинок Чижевича); Пастера, 54; Новосельського, 51.

«Муніципалітет створив спеціальну комісію з фахівців, що обстежують та складають акти, на підставі яких можна отримати дозвіл на проведення відновлювальних робіт за скороченою процедурою. Стосовно житлових будинків, то тут першу невідкладну допомогу надають установи житлово-комунального сектору. Вони виконують першочергові заходи для допомоги постраждалим», – сказав Федір Стоянов.

Якщо пошкодження значні, то після ЖКСів до справи підключається Департамент міського господарства, який виступає замовником проведення більш масштабних робіт, що вже потребують дозволу Департаменту культури Одеської ОВА. Щоб отримати дозвіл, необхідно підготувати пакет документів та професійно підготовлений проєкт.

«За таким сценарієм у 2024-му році було проведено роботи на Військовому узвозі, 18. Роботи вже завершені, об’ємно-просторові параметри будівлі відновлено. Іншими словами, будівлю-пам’ятку врятовано, однак це не повна реставрація, яку під час війни проводити недоцільно. Наступними об’єктами, які будуть відновлюватися за участю Департаменту міського господарства, стануть пошкоджені частини житлових будинків на вул. Новосельського, 51 та Пастера, 54», – додав Федір Стоянов.

Міжнародна спільнота також намагається допомагати місту. Проте ця допомога має переважно декларативний характер. Можливо, наші партнери чекають на завершення війни, щоб під’єднатися на повну силу. Але на цей час в основному йдуть консультації та узгодження.

«З республікою Італія на рівні італійського міністра закордонних справ та міністром розвитку громад та територій України у червні 2024 року укладено меморандум. В рамках цього меморандуму тривають консультації між центральною та регіональною владою. Попередньо визначено об’єкти культурної спадщини у місті Одеса та об’єкти інфраструктури в Одеській області, що будуть запропоновані італійській стороні для фінансування. Одеські об’єкти представленні музеями: Літературний музей, Музей західного і східного мистецтва, а також Філармонія. Однак остаточний перелік ще не затверджений, терміни реалізації також ще не визначені. Уряд Японії підтримує реалізацію проєкту «Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО», в рамках якого буде надаватися консультативна допомога у сфері культурної спадщини. Водночас про видатки на проведення ремонтно-реставраційних робіт в рамках цього проєкту не відомо», – розповів начальник Управління.

Він додав, що Одеська міська рада надавала пропозиції Греції щодо напрямів надання допомоги в подоланні наслідків ракетних атак – «але про подальший розвиток цієї ситуації інформація відсутня».

«Одним з джерел проведення стабілізаційних і профілактичних заходів, а також консерваційних робіт на об’єктах спадщини є Надзвичайний фонд ЮНЕСКО, через який фінансування отримали декілька установ, що розміщенні в будівлях-пам’ятках. Передусім це музеї міста Одеси. Таким чином, ЮНЕСКО здійснює підтримку перш за все об’єктів соціального та культурного призначення. Прецедентів підтримки житлового фонду з боку ЮНЕСКО поки що в місті Одесі не було», – додав Стоянов.

Італійська республіка через ЮНЕСКО бере участь у фінансуванні частини робіт з відновлення Спасо-Преображенського собору, в який влучила російська ракета в липні 2023 року. Італійська частина у загальному фінансуванні робіт незначна, але вона є. Відомо, що у серпні 2024 року ЮНЕСКО перерахувала першу частину коштів від Італії на ремонт частини даху собору яка була епіцентром «прильоту». Переведено було близько 70 тисяч євро.

Проте, в основному відновлення храму відбувається за пожертви на рахунки благодійного фонду, ініційованого церквою. Як повідомили представники Одеської єпархії, роботи з відновлення собору «тривають невпинно».

«За 18 місяців від дня трагедії відновлено два поверхи недільної школи, використано понад 100 000 цеглин для ремонту стін, встановлено вікна та двері, відремонтовано дах площею 3200 кв.м., повернуто до життя ікони, відновлено опалення у нижньому храмі і відкрито вівтар святителя Олексія», – розповіли представники єпархії.

За кошти благодійників вдалося провести стабілізаційні роботи і у будівлях Одеського національного художнього музею. Від влучання російської ракети у листопаді 2023 року постраждали два корпуси музею (основний та адміністративний), які є пам’ятниками архітектури національного значення. За кошти міжнародного фонду ALIPH у співфінансуванні з Європейським Союзом вдалося укріпити стелю і стіни, замінити вікна в адміністративній будівлі, та відремонтувати фасад разом із колонами вхідної групи у головному корпусі.

Своєю чергою благодійний фонд «Леруа Мерлен Солідарність» повністю відбудував житловий будинок в Одесі на Преображенській, 2Б, який сусідить із напівзруйнованим будинком Соломоса (є пам’яткою архітектури місцевого значення). В ніч на 23 липня 2023 року будинок зазнав значних пошкоджень під час чергового ракетного обстрілу Одеси. У триповерховій споруді на 20 квартир були зруйновані крівля, перекриття та стіни верхнього поверху, а також вибиті вікна та двері.

«Ми надали необхідні будівельні матеріали, профінансували усі ремонтні роботи та виділили допомогу в розмірі 3,54 млн гривень. В межах ремонту було демонтовано зруйнований дах та пошкоджені опорні конструкції третього поверху, зведено нові опорні конструкції, встановлено нові перекриття та дах, замінено пошкоджені вікна. Завдяки нашій допомозі понад 50 мешканців отримали змогу жити у відновленому будинку», – повідомили представники благодійного фонду.

Втім, в Одесі є й такі об’єкти культурної спадщини, де «все глухо». Наприклад, Будинок вчених, який зазнав руйнувань після атак РФ. Від ударів постраждали всі приміщення палацу – пам’ятки архітектури 19-го століття: вибиті старовинні вітражі, пошкоджено інтер’єр, майже знищено літній сад у внутрішньому дворику. Торкатися до них звичайним майстрам без спеціальної підготовки не можна, тому адміністрація установи вирішила поки що законсервувати будинок. За словами директорки Світлани Жекової, комплекс робіт з відновлення пам’ятки архітектури спеціалісти оцінюють у 52 мільйони гривень.

Наслідки ракетного удару по Будинку вчених – одна із найболючіших втрат історичної спадщини Одеси.

Зазначимо, що відновлення об’єктів культурної спадщини – це складний, багатогранний процес. І тут виникають проблеми не лише з фінансуванням, а й з пошуком вузькопрофільних майстрів-спеціалістів.

«В Одеській державній академії будівництва та архітектури не було кафедри реставраторів. Коли ми говоримо про реставрацію пам’ятки архітектури, ніхто не ставить собі питання: а хто це робитиме? Не може маляр-штукатур займатися реставрацією. Генуя запропонувала приймати на навчання наших студентів на кафедру реставрації. Згодом відділ реставраторів вирішили відкрити в нашій Будівельній академії», – сказав мер Одеси Геннадій Труханов в одному з інтерв’ю.

І це справді одна з найбільш складних проблем системного характеру.

«В планах міської ради продовжувати роботи зі збереження історичної забудови, удосконалення механізмів проведення першочергових заходів та протиаварійних і ремонтних робіт на пошкоджених пам’ятках. На початку року планується прийняття міськрадою нової Програми збереження культурної спадщини, в якій планується відобразити усі важливі напрями роботи у цій сфері. Зокрема буде передбачено новий напрям, пов’язаний зі створенням місць пам’яті про Героїв війни, яка триває. Крім того, керівні органи ЮНЕСКО анонсували візит до Одеси разом з експертами ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць – ред.) – цей візит має відбутися у лютому цього року», – зазначив Федір Стоянов.

Отож, процес відновлення об’єктів культурної спадщини в Одесі можна схарактеризувати фразою «хитко-валко, з миру по нитці». На наш погляд, найбільш вдалі кейси у 2024 році були реалізовані завдяки благодійникам, які змогли надати серйозну фінансову допомогу та людям «на місцях», які змогли отримати всі необхідні дозволи, знайти майстрів і спеціалістів та організувати цей непростий процес. Як то кажуть, «далі буде»…