Як не повірити штучному інтелекту: дипфейки, фейкові фото і відео

Штучний інтелект саме так і працює: створює речі, які виглядають настільки переконливо, що ми перестаємо довіряти навіть справжньому.

Фейкові фото, підроблені відео, “новини” зі штучно згенерованими коментарями — усе це частина інформаційної війни, яку веде Росія.
І якщо кілька років тому фейк можна було впізнати по кострубатій графіці, то тепер достатньо кількох кліків, щоб “створити” неіснуючу людину або “відео” з будь-чиїм обличчям.

ШІ — нова фабрика фейків

Ще кілька років тому фейкові фото можна було впізнати одразу: неприродні обличчя, криві контури, дивне світло.
Тепер алгоритми створюють людей, яких не існує, і відео, яких ніхто не знімав.

Такі технології активно використовують для інформаційних атак.
Наприклад, у грудні минулого року у соцмережах поширили відео, де нібито український військовий скаржиться на складну ситуацію на фронті, непрофесійність командирів і закликає чоловіків не йти воювати. Насправді, як повідомив проєкт VoxCheck, це підробка, створена за допомогою штучного інтелекту. Джерелом був анонімний TikTok-профіль, який регулярно публікує згенеровані ролики “від українських солдатів” і “полонених”. Перевірка через інструмент Hive Moderation AI показала: і цей “заклик” також створено нейромережею.

Як розпізнати підроблене фото

Зверніть увагу на деталі. Саме вони часто видають ШІ-зображення.

• неприродно ідеальний фон або освітлення;
• “скляний” погляд, асиметрія обличчя;
• зайві пальці чи спотворені прикраси;
• дивні або розмиті написи на вивісках чи одязі.

Перевірити зображення можна через Google Images або TinEye — якщо воно вже з’являлося в мережі, система це покаже.

Дипфейк у відео: коли говорять не ті

Штучний інтелект здатен створити відео з будь-ким.
Алгоритм “вчиться” на реальних кадрах, копіює міміку, рухи та голос.
Так народжуються ролики, де політики «зізнаються», військові «критикують армію», а волонтери «міняють позицію».

Як перевірити відео

• Переглянь ролик кілька разів — чи не “пливе” фон або губи.
• Шукай офіційне джерело — сторінку політика, структури, редакції.
• Перевір, чи є відео у фактчекерів: StopFake, VoxCheck, MediaSapiens.
• Не довіряй емоційним “зізнанням” без підтвердження інших джерел.

Чому це важливо

Бо ми живемо у світі, де брехня може бути якіснішою за правду.
І навіть один поширений фейк здатен підірвати довіру до реальних подій.

Критичне мислення — це не теорія, а інструмент самозахисту.
Тож коли бачиш чергове “відео, що змінює все”, — не поспішай вірити.
Спочатку перевір, хто, коли і навіщо його створив.