Відлуння війни та поступова відбудова: як живе селище Високопілля через два роки після деокупації

Високопілля. Це селище у Херсонській області перебувало під контролем російських військ протягом семи місяців. Тут пролягала лінія фронту й точилися запеклі бої. Про ті події досі нагадують отвори від снарядів та куль майже на кожному будинку.

Високопілля має багату і давню історію. Свою німецьку назву – Кронау – селище змінило на початку Першої світової війни. Тоді перейменовували усі населені пункти з німецькими назвами, і Кронау в 1915 році стало Високопіллям – через його розташування на високому вододілі Дніпра та Інгульця. А під час радянських репресій все німецьке населення було депортоване.

У березні 2022 року російські загарбники окупували селище. Тактично це був своєрідний плацдарм, який дозволяв армії РФ, зокрема, тримати під вогневим контролем Криворізьку ТЕС. Крім того, з Високопілля окупанти обстрілювали Зеленодольськ, Сергіївку, Кошове, Велику Костромку. Наприкінці червня 2022 року українські військові звільнили Потьомкіне Високопільської громади. А Високопілля війська РФ ще понад два місяці утримували у напівоточенні з трьох боків. Проте на початку осені того року Збройним силам України вдалося витіснити росіян. 4 вересня окупанти змушені були відступити.

На знак звільнення населеного пункту від загарбників українські воїни підняли на даху місцевої лікарні прапор України. Фото героїчних військових швидко розлетілося мережею і навіть стало «вірусним». Символічним.

На момент звільнення селища в ньому проживало близько 300 людей, у громаді – трохи більше тисячі. Після звільнення до Високопілля повернулись 80% жителів: зараз у громаді проживає близько шести тисяч осіб.

Унаслідок бойових дій та російських обстрілів у Високопіллі було пошкоджено близько 90% будівель. Агресором завдано значних збитків житловому фонду, комунальним підприємствам, закладам освіти, культури, охорони здоров’я та об’єктам критичної інфраструктури. За даними, які є в селищній адміністрації, 25% всіх домогосподарств в громаді – повністю зруйновані.

Минуло майже два роки після деокупації. Ми стоїмо навпроти будівлі Високопільської селищної ради. Перед нами – п’єдестал із прапором України, а за ним – стіни з бетонними руїнами всередині. У будівлі немає вікон та даху, частково зруйноване перекриття.

Вхід до будівлі вільний, тому ми опиняємося всередині. Серед купи залізобетонних уламків та побутового сміття бачимо залишки офісної техніки, поламані меблі, уривки документів, канцелярські папки та інші атрибути «здорової бюрократії», які нагадують нам про те, що в довоєнні часи тут вирувало життя. А тепер залишились лише спогади та руїни.

Поглянувши нагору, ми бачимо замість даху синє небо та хмари, що пропливають. І гробова тиша.

Поряд із будівлею Високопільської селищної ради – місцевий універмаг, який також постраждав від воєнних дій. Про те, що тут точилися бої, нагадують отвори від снарядів та куль. Втім, магазин відкритий. Тут, зокрема, продають лопати, цебра, лійки, корита, шланги та інші необхідні у господарстві речі.

Ми продовжуємо рух селищем. Підходимо до Будинку культури з напівзруйнованим дахом. Поруч – Алея Слави на честь загиблих та зниклих безвісті військових з громади.

Про ситуацію у селищі нам розповів начальник Високопільської селищної військової адміністрації Костянтин Стародумов. За його словами, пошкодженого житла та соціальної інфраструктури у Високопіллі дійсно доволі багато. Але процес відновлення об’єктів не зупиняється. Окреме питання – відновлення освітньої сфери та зокрема повернення навчання у місцевій школі у офлайн-режим.

Реконструкцію навчального закладу розпочали ще навесні – на цей проєкт виділили 138 мільйонів гривень. На території школи також будується укриття вартістю 87 мільйонів гривень. Наявність укриття – основна вимога для відновлення навчання у очному форматі.

«22 квітня розпочалися роботи по капітальному ремонту Високопільської школи. Вже проведено 80% фасадних робіт. Вже накритий дах, вставлені вікна. Також розпочалися роботи по облаштуванню укриття.  За приблизними оцінками, укриття ми закінчимо у цьому році, а школу – навесні 2025 року», – розповів Костянтин Стародумов.

За його словами, відновлення школи та дитячого садка – це один з важелів того, щоб люди поверталися додому. Як запевняє голова військової адміністрації, школа у Високопіллі стане однією з найкращих у Бериславському районі, тому ще це один з небагатьох об’єктів у регіоні, який відбудовується на такому рівні.

Костянтин Стародумов

Наразі у Високопіллі проживає близько 240 дітей, але загалом школу планують відвідувати за попередніми розрахунками більше півтисячі учнів.

–  240 дітей проживають лише у нашому селищі. Але є населені пункти, які розташовані поруч з нами, де школи повністю розбиті. Ці школи немає сенсу відновлювати, простіше дітей возити сюди, – уточнює Костянтин Стародумов.

– Це перший об’єкт, якій відновлюється у громаді?

– Ні, у нас вже багато об’єктів відновили. Ось поруч – багатоквартирні будники, які відновилися за державною програмою «Пліч-о-пліч». Дуже багато було відновлено будинків по всій громаді. Є школа у населеному пункті Архангельське.

– Ми бачили зруйновані будівлі органів влади. Пошкоджений Будинок культури. Такі об’єкти планують відновлювати?

– Загалом ми плануємо відновити всі об’єкти. Але щодо колишньої будівлі районної адміністрації, то тут слід зазначити, що раніше був Високопільський район, але в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Високопільського району село увійшло до складу Бериславського району. Тому наразі така велика будівля не потрібна для селищної адміністрації. Вже є проєктно-кошторисна документація, згідно з якої два поверхи з чотирьох демонтують. Тобто у підсумку буде двоповерхова будівля. Там вже є укриття, тому після відновлення будівля одразу запрацює.

– Як скоро це станеться?

– Як тільки ми знайдемо гроші. Місцевий бюджет не потягне такий великий об’єкт.

– Лікарня також відновлюватиметься?

– Лікарня – ще один дуже великий об’єкт, який лягає на плечі місцевої влади. Ми шукаємо донорів. У нас є ідея зробити на базі лікарні соціальний гуртожиток санаторного типу, щоб не змінювати цільове призначення будівлі (воно залишиться закладом охорони здоров’я) і зробити тимчасове поселення для переселенців або для тих людей, які проживають зараз у небезпечних місцях, наприклад, у Бериславському чи Херсонському районах. Шукаємо спонсорів для реалізації цього проєкту.

– Наскільки зараз небезпечно у Високопіллі у контексті ворожої активності? Які загрози?

– Загрози такі самі, як у всій Україні. Ми, звичайно, не можемо порівнювати себе з Херсоном чи Нововоронцовською громадою, або громадами, які дуже близько знаходяться до окупованої території. До нас не долітає ствольна артилерія, FPV-дрони. В іншому – загроза така сама, як і у всій країні. У нас немає військових об’єктів, великих енергетичних об’єктів, немає промисловості великої. На жаль чи на щастя, але факт залишається фактом. Летить над нами – і летить. Це повсякдення», – резюмує начальник Високопільської селищної військової адміністрації.

З моменту деокупації Високопілля минуло вже майже два роки. Зараз у селищі є світло, зв’язок, газ, вода. Так, тут досі є безліч слідів війни, які нагадують місцевим мешканцям найстрашніші часи, але попри це, наразі селище поступово відбудовується, відновлюється – щоб зрештою повернутися до свого довоєнного стану.

________________________________________________________________________

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.