В Одеській області провели в останню путь двох загиблих бійців

На Одещину «на щиті» повернулися військовослужбовці Подільського прикордонного загону Андрій Грабован і Віталій Андрусенко, які загинули під час виконання бойового завдання в Сумській області.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

Штаб-сержант Андрій Васильович Грабован народився 28 липня 1989 року в селі Куяльник Подільського району Одеської області. Дитинство та юність провів у рідному селі. Там закінчив молодшу школу, а загальну середню освіту здобув у школі №7 Подільська. Потім вступив до Національного університету «Одеська політехніка».

У 2009 році підписав контракт і приєднався до лав Державної прикордонної служби України. Воїн проходив службу в мобільному підрозділі Подільського прикордонного загону. За час повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання в Донецькій, Херсонській та Сумській областях. У прикордонника залишилася дружина, донька Кіра та син Тимофій.

«Андрій був дуже цілеспрямованим і наполегливим, завжди досягав своєї мети. Васильович ніколи не відмовляв у допомозі, готовий був до будь-яких викликів», — згадує його побратим Анатолій.

Штаб-сержант Андрусенко Віталій Миколайович народився 18 травня 1986 року в місті Подільськ Одеської області. Здобув загальну середню освіту в міській школі №3. Любив спорт, у юнацькі роки займався греко-римською боротьбою. Навчання продовжив у ДНЗ «Подільський професійний ліцей», а потім вступив до Конотопського індустріально-педагогічного професійного коледжу СумДУ. Вищу освіту здобув у Сумському національному аграрному університеті.

У 2015 році Віталій призвався на військову службу в Подільський прикордонний загін, де виконував завдання у складі мобільного підрозділу. Початок повномасштабного вторгнення воїн зустрів у Херсонській області. Виконував бойові завдання в Миколаївській, Донецькій та Сумській областях. У Віталія залишилася дружина та крихітна довгоочікувана донечка.

«Друс був справжнім товаришем, бойовим побратимом. Він той, на кого завжди можна розраховувати. Віталій мріяв про батьківство і Перемогу. У 2024 році він став батьком! Шкода, що друге бажання поки що не здійснилося, але ми обіцяємо, що докладемо максимум зусиль, щоб здобути в боротьбі нашу Перемогу», — згадують побратими Віталія.

28 жовтня з обома бійцями попрощалися і провели їх в останню путь.