В Одесі археологи встановили точне місце розташування Хаджибейського замку

Під час цьогорічного сезону археологічних розкопок на Приморському бульварі в Одесі науковцям Університету Ушинського спільно з Інститутом археології НАН України вдалося підтвердити точну локалізацію Хаджибейського замку.

Про це у Facebook повідомив ректор Педуніверситету Андрій Красножон, який керує дослідженням.

«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали. Нам до останнього не було відомо, чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, а характер зсувних процесів у районі Приморського бульвару невтішний», – написав Андрій Красножон.

Виявилося, що замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8 Приморського бульвару, фунікулером, пам’ятником Дюку де Рішельє та південними алеями, займаючи квадрат приблизно 40×40 метрів.

Зокрема, археологи виявили стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, сліди демонтажу куртин, знахідки кераміки та бронзових виробів османського походження.

«Своєю основою стіна замкової батареї впущена в античний шар V сторіччя до нашої ери. Це вперше, коли вдалося простежити культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у межах його північного кордону. Раніше передбачалося, що його межа пролягає десь у районі Дюка. Але тепер ми точно можемо сказати, що її визначав невеликий стародавній яр, який нам вдалося зафіксувати в одному з розкопів 2021 року в північній частині напівциркульної площі. Цей природний бар’єр формував також захист із північно-західного, напільного боку й для Хаджибейського замку, зумовивши вибір місця його розташування. До того ж, саме тут є найвища частина плато Приморського бульвару (+32 м над рівнем моря), яка дає свої переваги фортифікаційному об’єкту в контролі над гаванню та підступом до гирла відразу двох балок, що обмежують плато (Військова і Карантинна), в одній з яких розташовувався порт турецького Хаджибея».

На думку Красножона, батарея була збудована турками пізніше самого замку, який за своїми конструктивними і планувальними особливостями є взірцем архаїчної, середньовічної фортифікації явно доартилерійської епохи. За його словами, поява батареї відбулася не раніше, ніж у розпорядженні місцевого гарнізону з’явилися далекобійні для свого часу гармати, здатні хоч якось дістати своїм вогнем до гавані. Він додав, що час заснування самого замку ще доведеться з’ясувати.

«Локалізувавши його та прив’язавши плани до місцевості, позначити зону пошуку його основних, капітальних будівель тепер вже не так складно. Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV сторіччя, знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Так, один з фрагментів імпортної візантійської чаші цього періоду знайдено в одному стратиграфічному контексті зі згаданими капітелями пілонів, хоч і в перевідкладеному стані, проте… Археологічні артефакти XIV сторіччя, як відомо, маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса (для когось несподівано), як місто, що існує у вкрай вигідних для морської торгівлі географічних умовах», – підсумував ректор Педуніверситету.

Як повідомляв раніше Odesa Online Андрій Красножон, це вже третій сезон досліджень, які розпочалися ще тридцять років тому за ініціативи видатного одеського археолога Андрія Добролюбського.

Ділянка на Приморському бульварі була обрана завдяки георадару, який ще у 2021 році зафіксував тут аномалію, не пов’язану з комунікаціями. Повторне обстеження у 2025 році підтвердило наявність культурного шару.