Українці в Бессарабії: історія через віки

Українська Бессарабія – це край, багатий на історію, культуру та традиції. У різні періоди часу цією територією володіли почергово то Молдавське князівство, то Османська чи Російська імперії. Згодом її тимчасово поглинула Румунія, а потім, після Другої світової війни, Бессарабія увійшла до складу УРСР. Від проголошення незалежності в 1991 році вона є частиною Одеської області сучасної України.

В інформаційному просторі часто звучить твердження, що українці тут опинилися випадково або є лише однією з багатьох національних груп, які з’явилися в регіоні нещодавно. Сміємо вас запевнити: така точка зору є хибною, адже українці мешкають у Придунайських землях вже не одне століття, відіграючи ключову роль у заселенні, господарському освоєнні та культурному розвитку цього регіону.

Наша співрозмовниця – доктор історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії України Одеського університету імені І. Мечникова Олена Бачинська. Вона є дослідницею історії Південної України XVIII – початку XX ст. та історії українського козацтва. 

– Олена Анатоліївна, як відбувалося заселення українців у Бессарабії?

Перші українські поселенці почали з’являтися на теренах Бессарабії ще в середньовіччі, коли землі між Дністром і Дунаєм входили до складу Великого князівства Литовського, а згодом потрапили під владу Османської імперії. Уже тоді тут жили окремі групи українців – козаки, втікачі від панщини та військові поселенці.

– Чи можна відокремити основні хвилі українського переселення? 

Основні хвилі почалися в XVIII – XIX століттях. Після ліквідації Запорозької Січі (1775 рік) частина козаків вирушила на південь у пошуках нових територій для поселення. Після приєднання Бессарабії до Російської імперії (1812 рік) почалася активна колонізація, спрямована на заселення степових територій. Російська адміністрація сприяла переселенню, надаючи пільги тим, хто погоджувався освоювати ці землі. Переселення селян з Правобережної України було масовим через соціальний тиск і панщину. Українці тікали від кріпацтва до відносно вільних земель Бессарабії. Можна сказати, що українці стали основною землеробською силою в регіоні, створюючи десятки сіл і активно займаючись господарством.

– А хто саме переселявся у Бессарабію? Представники яких соціальних груп?

Найрізноманітніші групи. Зокрема, козаки. Вони відіграли важливу роль у заселенні Бессарабії, заснували численні хутори та слободи, а також несли військову службу. Слід зазначити, що Дунайське козацьке військо, сформоване з нащадків запорожців, стало важливою силою в регіоні.

Також можна відлити групу селян-втікачів. Це люди, які тікали від польських панів, російських поміщиків та османських загарбників. Вони шукали кращого життя на нових землях.

Ще одна соціальна група – ремісники та торговці. З різних українських міст і сіл переселялися ремісники, які займалися виготовленням зброї, одягу, возів та іншої продукції, необхідної для господарства.

Загалом, українці на території Бессарабії займалися передусім землеробством, тваринництвом, рибальством, виноградарством. Вони перетворили малозаселені бессарабські степи на родючі сільськогосподарські угіддя. 

– А які українські села були засновані в Бессарабії, або в яких поселились багато українців. 

В середині 19-го сторіччя в Бессарабії було чимало українських поселень, які існують і в наші дні. Це, зокрема, Царичанка, Стара Царичанка, Татарбунари, Плахтіївка, Дивізія, Шагани (нині Приморське Білгород-Дністоовського району), Шабо (засноване швейцарцями, але пізніше більшість населення складали українці), Жебріяни (до перейменування в Приморське, Ізмаїльський район), Дракуля (нині Трудове). 

 

– Які були стосунки українців з іншими народами? Чи є така інформація?

Річ у тім, що Бессарабія завжди була поліетнічним регіоном. Тому українці в основному комфортно співіснували з багатьма іншими народами – молдаванами, болгарами, гагаузами, росіянами, албанцями, німцями, євреями. Українці, наприклад, часто співпрацювали з молдаванами, які також займалися землеробством, а їхня мова та культура мали багато спільного. А ось взаємовідносини з болгарами та гагаузами були різними – від мирного співіснування до навіть конфліктів, особливо в питаннях землеволодіння.

Згідно з даними монографії Олени Бачинської, статистика українського населення в Бессарабії охоплює такі періоди: початок XIX століття (українці складали 17,5% населення), середина XIX століття (19,4%), кінець XIX століття (20%), початок XX століття (19,6% українського населення). Зокрема, відповідно до перепису 1897 року в Бессарабській губернії 47% жителів були молдованами, 20,8% – українцями, 12% – євреями 8% – росіянами, 5% – болгарами, 3% – німцями, 3% – гагаузами.

Ілюстрації з монографії Олени Бачинської “Козацтво в “післякозацьку добу” української історії

Отже, історичні факти спростовують будь-які міфи про те, що українці є, так би мовити, «новоприбулими» в Бессарабії. Вони жили тут задовго до того, як регіон увійшов до складу Російської імперії. Переселення відбувалося хвилями, більшість переселенців були селянами та козаками, які принесли із собою українську культуру та господарські традиції. Ба більше, українці не просто оселилися в Бессарабії. Вони, зокрема, засновували села та міста, зробили значний внесок у створенні економічного базису регіону, брали участь у військовій обороні краю та зберегли українську мову, культуру і традиції, попри багатовіковий тиск.

Є документальні згадки ще навіть з XVII століття про українські поселення в Бессарабії. Наприклад, польський шляхтич, який перевозив зерно, відзначав, що біля Аккермана він зупинявся у рибацькому поселенні, де жили українці-козаки. До 1850-х років українці стали однією з найчисленніших етнічних груп у Бессарабії, випереджаючи за кількістю росіян, болгар, гагаузів та інших. 

Таким чином, твердження про те, що українці у Бессарабії випадкові – пропагандистський міф, який не має жодного історичного підґрунтя. Історичні факти доводять, що українці мають глибоке коріння у цьому регіоні. Тому сьогодні важливо відновлювати правду про їхню роль у формуванні цього краю: українці не були випадковими переселенцями, а формували економічне та соціальне життя Бессарабії протягом століть. 

________________________________________________________________________

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network