Три роки повномасштабного вторгнення: Історичний огляд подій та наслідків

Три роки тому, 24 лютого 2022 року, близько 3:40 на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків, а сама Україна здригнулася від перших ворожих ракет на своїй території. Війна прийшла не лише на Донбас, а й у всі інші міста та села нашої країни.

1. Стратегія ворога та перші кроки війни

Ворог розраховував на блискавичний бліцкриг, але його план зазнав гучного фіаско. Росіяни не розрахували сили українського спротиву і зазнали відповідних втрат.

2. Загальна статистика бойових дій

• Загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2025 року становлять близько 868 тисяч 230 осіб.

Знищено техніки:

• Танків – 10177
• Бойових броньованих машин – 21157
• Артилерійських систем – 23626
• РСЗВ – 1299
• Засобів ППО – 1081
• Літаків – 370
• Гелікоптерів – 331
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26645
• Крилатих ракет – 3064
• Кораблів/катерів – 28
• Підводних човнів – 1
• Автомобільної техніки та автоцистерн – 38444
• Спеціальної техніки – 3757

Операція в Курській області

У серпні 2024 року Сили оборони України розпочали операцію в Курській області РФ. На той момент там перебувало близько 11 тис. російських військових (переважно строковиків). За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, станом на 14 лютого 2025 року загальні втрати російських військ у Курській області перевищили 48 тис. осіб, з яких близько 20 тис. було ліквідовано.

3. Окупація територій

За оцінками ISW, протягом війни російські війська окупували:

• приблизно 99% Луганської області
• 66% Донецької області
• по 73% Запорізької та Херсонської областей

4. Втрати серед українських військових і цивільного населення

За інформацією Президента Володимира Зеленського, понад 46 тис. українських військових загинули, десятки тисяч вважаються зниклими безвісти, а близько 380 тис. отримали поранення.

За даними Офісу генерального прокурора, внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ в Україні загинули 599 дітей, а понад 1762 дитини отримали поранення різного ступеня тяжкості. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на листопад минулого року, під час повномасштабного вторгнення російська федерація депортувала або примусово перемістила 19 546 дітей, при цьому вдалося повернути більше тисячі.

5. Репатріації та обміни військовополонених

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна здійснила 75 репатріацій та повернула додому 7 017 тіл полеглих захисників. Крім того, у рамках 61 обміну до країни повернулося 4131 полонений:

• 3 958 військовослужбовців (з них 3 749 чоловіків та 209 жінок)
• 173 цивільних (з них 130 чоловіків та 43 жінки)

6. Жертви серед цивільного населення за даними ООН

Протягом 2024 року, за даними ООН, кількість жертв серед цивільного населення значно зросла. Заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань, Розмарі Дікарло, зазначила, що кількість загиблих і поранених унаслідок дій російських військ зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Ці дані були представлені під час засідання Ради Безпеки ООН у січні 2025 року.

За інформацією Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), від початку повномасштабного вторгнення загинули щонайменше 12 456 людей, серед яких 669 дітей.

7. Оцінки втрат і міжнародні зауваження

Рік тому ООН оперувала цифрою 10191 загиблого цивільного. Також підкреслювалося, що ця статистика охоплює лише підтверджені смерті, а реальна кількість жертв може бути значно вищою.

На початку лютого 2025 року, у інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, Президент Зеленський повідомив:

• Загиблі українські солдати – 45 100 осіб (рік тому ця цифра становила 31 тис.)
• Зафіксовано 390 тис. випадків поранень (одна людина могла отримати кілька поранень)

8. Гуманітарна криза та переміщення населення

За даними міністерства соціальної політики, на початок грудня 2024 року в Україні було зареєстровано 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з яких 3,6 млн стали переселенцями після початку повномасштабного вторгнення.

Серед них 2,5 млн не можуть повернутися до своїх домівок, оскільки їхнє житло або зруйноване, або знаходиться у зоні активних бойових дій, або розташоване на тимчасово окупованій території.

Станом на січень 2025 року 1,2 млн ВПО отримували допомогу від держави, а у 2024 році на виплати було виділено 57,6 млрд грн – у 20 разів більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

9. Міжнародна підтримка та статус біженців

За даними Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН), на середину січня у світі було зареєстровано майже 6,9 млн біженців з України, з яких 6,3 млн опинилися в Європі. Спочатку найбільша кількість українців, що втекли від війни, була в Польщі, але згодом лідерство перейняла Німеччина.

За даними ООН:

• У Польщі тимчасовим захистом наразі користуються понад 993 тис. українців (загалом статус отримали 1,9 мільйони).
• У Німеччині станом на середину січня 2025 року – понад 1,243 млн.
• У Росії та Білорусі перебувають близько 1,269 млн українців.

За даними Євростату, на 31 грудня 2024 року в країнах ЄС статус тимчасового притулку мали близько 4,3 млносіб, які покинули Україну. Найбільше українців прийняли Німеччина (1,161 млн або 27,3% від загальної кількості) та Польща (0,991 млн або 23,3%).

10. Економічні наслідки війни

За даними Центру економічної стратегії, після трьох років війни за кордоном перебувають 5,2 млн українців. Дослідники відзначають, що серед українців за кордоном зросла частка чоловіків – на 9% порівняно з попереднім дослідженням.

Вперше за час досліджень лише 43% українців планують повернутися додому, а ЦЕС підрахував, що через міграцію Україна втратила 1,7-2,3 млн робочих рук, що, за оцінками економістів, коштуватиме країні щороку 5-7,8% довоєнного ВВП.