Справа Пашинського. Про головних фігурантів та жіночий слід

Оприлюднені розмови Сергія Пашинського, який проходить головним фігурантом кримінального провадження про незаконну реалізацію нафтопродуктів, що завдали державі збитків на майже 1 млрд грн, зайвий раз підтвердили скандальність екснардепа. Від його імпульсивного характеру постраждали багато людей: він погрожував, залякував, чинив тиск, організовував брудні медіакампанії, врешті решт – стріляв.

Але питання брутальної лайки на записах – не найгірше, що можна було б закинути Сергію Пашинському. Аудіофайли продемонстрували, що екснардеп веде “тіньові” ігри та залучений до шахрайських схем з “багатьма невідомими”.

Один з аргументів захисту Пашинського у суді ґрунтувався на політичній складовій. Мовляв, екснардепа намагаються притягнути до відповідальності, бо він “невигідний владі”. Тому-то і реанімували справу “десятирічної давності”.

Проте, як пояснив директор НАБУ Семен Кривонос, кримінальне провадження по “нафтопродуктах Курченка” було поновлено 2019 року. І майже весь цей час – аж до вручення підозри – правоохоронці займалися відновленням доказів, зібраних СБУ та прокуратурою у 2015-2016 роках.

Про те, як оперативні матеріали та докази нищилися у цій справі, розказав ексзаступник генпрокурора Давід Сакварелідзе. Саме його група супроводжувала розслідування крадіжки “нафтопродуктів Курченка”. Сакварелідзе щиро зізнався у тому, що багато матеріалів приховали, зокрема оприлюднені під час судових засідань записи розмов Пашинського з найближчим оточенням.

За словами ексзаступника генпрокурора, на слідчу групу постійно чинився тиск з боку вищого керівництва держави та й самого Пашинського, який тоді очолював парламентський комітет з питань нацбезпеки та оборони. Тому справу змогли поновити вже лише після зміни влади у країні.

Але не лише високопосадовці “покривали” оборудку з “нафтопродуктами Курченка”. У той час основу коаліції у Верховній раді складали “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт”. Якщо зараз намагаються призначати чиновників за допомогою конкурсів, то тодішній дуумвірат ділив посади за квотним принципом: одних розсаджували в крісла за квотою БПП, інших – НФ. Відбір “потрібних” кандидатів усередині цих політсил відбувався лише за їм самим зрозумілим принципом.

Посад було багато. І не обов’язково битися за міністерські крісла. Скажімо, за квотою “Народного фронту” (одним зі стовпів якого був саме Сергій Пашинський) у 2015 році на посаду голови Державної аудиторської служби України була призначена Лідія Гаврилова (звільнена у 2019-му).

Забігаючи наперед, треба сказати, що саме Держаудитслужба відіграла одну з ключових ролей, щоб справа “нафтопродуктів Курченка” дійшла до суду. Саме її експерти у 2022-2023 роках здійснили перевірку ДП “Укртранснафтопродукт”, через яку незаконно реалізовувалося конфісковане пальне.

Чому перевірку держпідприємства не відбулася раніше, наприклад, у 2015-2016 роках? Лідію Гаврилову призначили на посаду голови ДАСУ за квотою “Народного фронту”. До того ж вона була дружиною Володимира Гаврилова, гендиректора “Укртранснафтопродукт”, який також отримав свою посаду за квотою “Народного фронту”, одним з “командирів” якого був Пашинський.

Сама Лідія Гаврилова поступово випала з поля зору слідчих. Але не зовсім. Вона стала героїнею іншої кримінального провадження, пов’язаного з корупцією.

У 2017 році НАБУ порушило проти Гаврилової справу за незаконне збагачення. Детективи з’ясували, що у 2015-2016 роках аудитор набула активів на майже 10 млн грн. І подала неправдиву декларацію.

Йдеться про квартиру і паркомісця, новий позашляховик, дорогі меблі, техніку, а також золоті зливки та готівку – 112,8 тис. доларів і 8,5 тис. євро, що були вилучені при обшуку. Саме у ці роки відбувалася оборудка Пашинського і її чоловіка з “нафтопродуктами Курченка”.

Справа Лідії Гаврилової навіть дійшла до суду. У січні 2018 року детективи НАБУ повідомили їй підозру у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Але на захист чиновниці “за квотою Пашинського” стали в уряді.

Кабінет міністрів надіслав до Солом’янського суду Києва листа з проханням під час розгляду питання про відсторонення Гаврилової врахувати “позитивну характеристику”. Урядовці зокрема вказали: “Її відрізняє новаторський підхід до вирішення питань, що належать до її компетенції”.

Нагадаємо, що “цей новаторський підхід” – нехтування колишньою головою ДАСУ своїми прямими обов’язками, яка мала б здійснити перевірку ДП “Укртранснафтопродукт”, – нині оцінюється в майже 1 млрд грн державних збитків.

За матеріалами: «РБК-Україна»