Одеські укриття: проблеми доступу, комфорту та кількості
Про ситуацію з бомбосховищами в Одесі.
На днях в Одесі стався кричущий випадок недбалості — під час повітряної тривоги люди не змогли потрапити до двох замкнених мобільних укриттів.
Нашумілий у соцмережах інцидент стався в Одесі 11 серпня — посеред дня під час повітряної тривоги люди не змогли потрапити до укриттів у парку Перемоги та на пляжі «Дельфін» — вони були закриті. При цьому на дверях укриття на пляжі висіла записка, мовляв, «ключи у адміністрації», але за вказаним там номером слухавку ніхто не взяв.
У мерії відреагували на цей інцидент – віце-мер Ганна Позднякова пообіцяла особисто розібратися в ситуації.
Ми ж вирішили прояснити, яка взагалі ситуація зі сховищами в Одесі, і оскільки незабаром початок нового навчального року – почали зі шкільних сховищ. Як повідомила голова міського освітнього департаменту Олена Буйневич, зі 120 одеських шкіл власні укриття мають лише 92, ще 25 користуються укриттями інших закладів, а ще три працювати можуть тільки дистанційно. Дітей спробували розмістити в інших школах, але здебільшого батьки обрали дистанційну форму навчання.
Цього літа розпочали ремонт укриттів у 32 школах, майже у всіх випадках йдеться про розширення їхньої площі та про ремонт сховищ, які забезпечували лише базові потреби — у деяких не було навіть нормальних туалетів, не кажучи вже про якийсь мінімальний комфорт. Проблема ремонту полягає не лише в грошах — іноді банально не вистачає робітників, і укриття ремонтуються силами невеликих бригад та комунальників.
При цьому не у всіх школах можна облаштувати підземне сховище у принципі з урахуванням особливостей ґрунту та наявності катакомб. У деяких випадках проблему вирішили, як, наприклад, в одеському ліцеї «Фонтанський» — за рахунок встановлення наземних модульних укриттів, ціна питання — близько 7,5-8 мільйонів гривень без обладнання.
Загалом, за даними голови управління з питань цивільного захисту Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради Володимира Харищака, ситуацію з укриттями в міських закладах освіти та охорони здоров’я можна назвати непоганою — у більшості шкіл та дитсадків є принаймні найпростіші укриття, те саме стосується міських установ охорони здоров’я. При цьому у цих сховищах заплановані та ведуться капітальні ремонти.
Загалом по місту ситуацію зі сховищами теж можна назвати задовільною. Якщо до початку війни у місті було близько 200 найпростіших укриттів, то зараз їх налічується вже 860. Тут важливо розуміти, що найпростіші укриття — це переобладнані підвали. Ще е захисні споруди — це збудовані ще за СРСР протирадіаційні укриття та сховища різного класу захисту — таких у місті було та залишається 353 різних форм власності. У сумі міські підземні укриття різного класу зараз можуть умістити близько 700 тисяч людей. Є ще первинні укриття, до яких входять мобільні та швидко збудовані наземні укриття.
Окрім облаштування найпростіших та первинних укриттів місто намагається збільшити кількість комунальних захисних споруд — спочатку в комунальній формі власності їх було 86, на цей час місто прийняло від ФДМУ ще 23 збудовані за радянських часів захисні споруди у занедбаному стані і планує їх відновлення, але кінцеві терміни поки не визначені.
Одна з ключових проблем – фінансування. У той час, як з міського бюджету на облаштування сховищ йдуть сотні мільйонів гривень, державний бюджет у цьому процесі практично не бере участі, допомагають лише міжнародні благодійні організації.
При цьому багато побудованих при СРСР сховищ сьогодні перебувають у приватній власності, здебільшого доступ туди закритий та перебувають вони у вкрай плачевному стані. На їхніх власників намагаються вплинути через прокуратуру, але поки що без особливих результатів.
Окрім проблемних сховищ є в місті і проблемні райони, де не вистачає навіть найпростіших укриттів — підвалів, придатних для переобладнання, там просто немає через особливості забудови. Це насамперед забудовані «чешками» та «хрущовками» Пересипський та Хаджибейський райони. Проблеми там намагаються вирішити за рахунок встановлення більш простих швидко збудованих укриттів місткістю 100-150 осіб.
У Приморському районі, наприклад, навпаки, багато укриттів, де може ховатися населення. Це добре видно на розміщеній на сайті міста онлайн-карті з адресами всіх захисних споруд та найпростіших укриттів в Одесі. Там є адреси, інформація про те, хто балансоутримувач, про місткість сховища тощо.
Окрема проблема – проблема доступу. При вході до сховища мають бути таблички, де написано, хто відповідальний, його телефон, де знаходяться ключі, і будь-який балансоутримувач, комунальний чи приватний, зобов’язаний забезпечити туди цілодобовий доступ населення під час повітряної тривоги. У мерії заявляють про безперервну роботу у цьому напрямку та запевняють, що всі міські укриття щокварталу перевіряють зі складанням актів на доступ та відповідність вимогам.
У випадку, якщо доступ до укиття все ж таки закритий, радять повідомляти в поліцію — обов’язок забезпечити допуск до захисних споруд лежить на Національній поліції України, і за фактами недопуску там зобов’язані розпочати провадження щодо балансоутримувачів.
Тим не менше, людям, які опинилися перед зачиненими дверима сховища під час тривоги, дзвінок у поліцію навряд чи допоможе вирішити проблему з доступом — у цьому випадку насамперед час краще витратити на перехід до найближчого укриття.
А чому 11 серпня люди на пляжі «Дельфін» та у парку Перемоги не змогли потрапити до укриттів – відповідь на це питання ми сподіваємося отримати найближчим часом.
_______________________________________________________________________
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
В Одесі сильний вітер повалив дерева
Закриття Туреччиною проток не дало змоги РФ використовувати свою перевагу на морі для захоплення Одеси, - посол
Деяким одеситам у неділю відключили воду
Оновлені графіки відключення світла на Одещині
В Одесі шукають трьох зниклих хлопчиків (оновлено)