Повернутися до роботи: покроковий маршрут для людини, яка набула інвалідність

Уявімо ситуацію: людина кілька років працювала на складі, а після травми й тривалого лікування отримала інвалідність. Вона добре знає товар, веде облік, уміє працювати з документами. Проте піднімати важке та проводити всю зміну на ногах тепер не може. Що далі робити? Звільнятися, шукати іншу професію чи спробувати домовитися про нові обов’язки?

Це, звісно, умовний приклад, але він показує, з чого варто починати повернення до зайнятості: з оцінки конкретних завдань, які людина може виконувати, та умов, які їй для цього потрібні. Подальший маршрут може вести до свого роботодавця, перенавчання або іншої роботи.

Перший крок – з’ясувати, які умови потрібні

Перш ніж обговорювати дату виходу, варто поговорити з лікуючим лікарем або реабілітаційною командою. Для такої розмови корисно підготувати опис звичайного робочого дня: скільки доводиться стояти чи сидіти, що переносити, чи є нічні зміни, як діставатися до підприємства.

Запитання мають бути конкретними: яке навантаження допустиме, чи потрібні перерви, яких дій слід уникати, чи можна користуватися звичним обладнанням. Попросіть пояснити рекомендації щодо праці, зазначені у ваших документах, а за потреби – уточнити їх у встановленому порядку. Саме вони допоможуть предметно обговорити зміни з роботодавцем.

Сама інвалідність не означає втрати права працювати. Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає вибір трудової діяльності з урахуванням можливостей, підготовки та інтересів людини. Відмова у працевлаштуванні або звільнення лише через інвалідність заборонені. Водночас мають значення медичні протипоказання до конкретних обов’язків і вимоги безпеки.

Тож для працівника з нашого прикладу важливо розділити роботу на складові. Піднімати коробки він не може, але облік товару та оформлення накладних можуть залишатися доступними. Чи можна змінити співвідношення цих завдань або перейти на іншу посаду – наступне питання до роботодавця.

Як підготувати розмову з роботодавцем

Зверніться до безпосереднього керівника або кадрової служби ще до запланованого повернення. Поясніть, які завдання готові виконувати та що потрібно змінити. Замість загального прохання «полегшити роботу» краще запропонувати конкретні рішення: прибрати перенесення вантажів, облаштувати місце для роботи сидячи, змінити час початку зміни.

Окремо обговоріть, чи йдеться про попередню посаду з адаптованими умовами, чи про переведення на іншу роботу. У другому випадку з’ясуйте нові обов’язки, оплату, необхідність додаткового навчання. Переведення не повинно підмінятися усною домовленістю, зміст якої кожна сторона розуміє по-своєму.

Прохання про зміни доцільно подати письмово, додавши документи, що підтверджують відповідні потреби. Збережіть копію звернення та відповідь. Після узгодження попросіть оформити зміни належними кадровими документами й перевірте, як у них визначені графік, обов’язки та оплата.

Що саме можна змінити

Роботодавець має вживати заходів для розумного пристосування робочого місця. Йдеться про необхідні зміни під конкретні потреби людини, які не створюють непропорційного чи невиправданого тягаря. Адаптація може стосуватися обладнання, доступу до приміщення, організації завдань або робочого часу. Комусь потрібен стіл відповідної висоти, комусь – програма для зчитування тексту з екрана, а комусь – можливість працювати без тривалого стояння. Такі рішення добирають під потреби людини та зміст роботи.

Графік також варто обговорювати предметно. Неповний робочий день або тиждень означає меншу тривалість роботи. Стаття 172 Кодексу законів про працю передбачає встановлення такого режиму на прохання працівника з інвалідністю. Оплата при цьому залежить від відпрацьованого часу або виробітку, тому очікувану суму потрібно з’ясувати заздалегідь.

Гнучкий режим має інший зміст: можна змінити час початку та завершення роботи, зберігши встановлену тривалість праці. Дистанційна робота – ще один можливий варіант, якщо її дозволяють обов’язки й організація процесу. Сам факт інвалідності не означає автоматичного переведення на роботу з дому: потребу та можливість такого рішення слід обговорити з роботодавцем.

Варто також врахувати доступність усього шляху до робочого місця: входу, ліфта, туалету, переходів між приміщеннями та укриття. Адже навіть зручно облаштованим робочим місцем неможливо користуватися, якщо до нього складно дістатися.

Для окремих випадків працевлаштування людей з інвалідністю I та II груп діє державна компенсація витрат на облаштування робочого місця. Під час розмови можна запропонувати роботодавцю перевірити цю можливість у службі зайнятості. Програма має визначені умови, тож її застосування до конкретного повернення потрібно уточнити до придбання обладнання.

Якщо потрібна інша робота

Якщо доступних завдань на підприємстві немає або людина сама хоче змінити напрям, наступним кроком може стати консультація у Службі зайнятості. На ній варто обговорити досвід, можливі вакансії та потребу в навчанні. Звернутися по інформацію можна ще під час роботи, однак отримання статусу безробітного — окрема процедура для тих, хто відповідає встановленим умовам.

Коли трудові відносини вже припинені й людина готова працювати, заяву на отримання такого статусу можна подати через Дію або звернутися до центру зайнятості. Існує також електронний кабінет на сайті Служби.

Перед реєстрацією уточніть свій перелік документів. Підготуйте документ, що посвідчує особу, податковий номер, документи про освіту й трудову діяльність. Людям з інвалідністю потрібні копія довідки до акта огляду МСЕК або витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, а за наявності – індивідуальна програма реабілітації. Для військовозобов’язаних у період воєнного стану потрібен військово-обліковий документ.

До зустрічі з кар’єрним радником корисно скласти два списки: що ви вже вмієте та що заважає виконувати попередню роботу. Наприклад, досвід складського обліку може бути корисним для роботи з документами чи обліковими програмами. Однак відповідність конкретній вакансії залежатиме від її обов’язків, підготовки та умов.

У резюме зробіть акцент на навичках і результатах. На співбесіді обговоріть потрібні умови: доступне приміщення, допустиме навантаження, графік, обладнання.

Як знайти перенавчання коштом держави

Іноді для нового напряму бракує конкретної навички – наприклад, роботи з обліковою програмою. В інших випадках потрібна повноцінна перепідготовка. Перш ніж оплачувати курс, варто перевірити можливості державного фінансування.

Для зареєстрованих безробітних служба зайнятості організовує професійне навчання за встановленою процедурою. Обговоріть із кар’єрним радником, яка підготовка допоможе влаштуватися на доступну вам роботу та чи можна отримати відповідне направлення. На Одещині навчання дорослих проводить, зокрема, Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Умови зарахування та оплати залежать від підстав направлення.

Інший механізм – ваучер на навчання. Він призначений для визначених категорій людей, які вже мають професійну або вищу освіту та не зареєстровані як безробітні. Серед потенційних отримувачів – люди з інвалідністю за відсутності підходящої роботи. Самого статусу інвалідності недостатньо: служба зайнятості перевіряє також інші умови програми.

У поточному році максимальна вартість ваучера становить 33 280 гривень. Навчання обирають із затвердженого переліку професій і спеціальностей; це не відшкодування будь-якого придбаного курсу. Право на ваучер та порядок оформлення краще з’ясувати до укладення договору з навчальним закладом.

Оцінюйте не лише назву професії. Запитайте, чи доступне приміщення, як проходить практика, чи можна поєднати навчання з лікуванням. Перегляньте вакансії за обраним напрямом: які знання там потрібні та чи підходять вам реальні умови праці.

Куди звернутися на Одещині

На Одещині почати можна з Одеського обласного центру зайнятості, який знаходиться на вулиці Михайла Болтенка, 10 (телефон – 048 740-91-75). Перед візитом уточніть, який підрозділ проводить потрібні консультації, як записатися та які документи взяти.

Якщо замість обговорення умов праці людину змушують писати заяву на звільнення або вона отримує відмову, яку вважає дискримінаційною, варто зберегти листування й звернутися по правничу консультацію. У системі безоплатної правничої допомоги можна отримати роз’яснення за номером 0 800 213 103.

Для працівника з нашого умовного прикладу повернення може означати адаптацію попередніх обов’язків, іншу посаду або нову професію. Наперед обирати один шлях не потрібно: спочатку варто з’ясувати свої потреби, обговорити можливі зміни та перевірити доступну підтримку. Мета цього маршруту – знайти роботу, умови якої дозволяють застосовувати досвід і навички з урахуванням стану здоров’я.