Помічник чи шкідник: лісова миша готується до зимівлі в Одеській області

На території Національного природного парку “Тузлівські лимани” мешкає миша лісова, відома також як європейський мишак (Sylvaemus sylvaticus). Назви походять від латинського слова “sylva”, що означає “ліс”.

Цей вид мишоподібних гризунів – звичайний мешканець Одеської області.

Миша лісова, як і всі інші гризуни, може бути переносником хвороб та шкодити посівам. Однак не слід недооцінювати її користь – мишак у природний спосіб відновлює ліси, розносячи та закопуючи насіння дерев (дуба, бука, платана), а також є частиною харчового ланцюга, необхідного для балансу екосистеми. Лісові миші є важливою складовою раціону багатьох хижаків: птахів, лисиць і змій.

Мишак майже не демонструє агресії проти людини. Навіть загнані в куток тварини при дотику не намагаються вкусити, а падають нерухомо. Однак як тільки відкривається можливість для втечі, вони використовують її за допомогою довгих стрибків.

Лісова миша харчується насінням, бруньками, плодами та грибами, проте за нестачі рослинного корму поїдає також равликів, дощових черв’яків і комах. Миша робить запаси на зиму, збираючи в свої комори велику кількість горіхів, жолудів та насіння. Вона заповнює запасами декілька підземних складів в утепленій норі під корінням дерева або пня. Буває, що в мишачих норах знаходили до 5 кг зерна.

Мишак утеплює своє лігво сухою травою, мохом, шерстинками та пухом, накопичує поживні речовини та жири, а також змінює хутро на більш густе, щоб пережити холодний період, а забарвлення міняє на темніше для маскування.

Варто відзначити, що температура тіла мишей взимку може опуститися до температури бурульки, але вони не вмирають при цьому.