Поліцейські собаки, які лікують душі: у кінологічному центрі Одещини допомагають відновлювати спокій і віру в життя

Сюди, у кінологічний центр нацполіції Одеської області, ми завжди їдемо в гарному настрої, бо знаємо, що скоро побачимо дивовижні тандеми — кінологів і їхніх собак, які розуміють один одного майже на підсвідомому рівні. “Напарники” —  лише так, з повагою, називають своїх вихованців кінологи, адже при виконанні завдань його успіх залежить від кожного на рівних.

А сьогодні у нас особливий візит —  ми познайомимося з тими, хто не лише шукає вибухівку, зброю чи наркотики, йде по сліду. Але й виконує ще одну, не менш важливу місію, із тією ж самовідданістю – лікують людські душі.

У кінологічному центрі поліції Одещини реалізують пілотний проєкт з каністерапії: службові собаки допомагають у психологічній реабілітації поранених військових, поліцейських, а також дітей.

Собаки навідують медзаклади, спілкуються з тими, хто потребує підтримки, а також приймають гостей у себе — у кінологічному центрі, де кожен може відчути їхню доброту й спокій.

“Офіційно з 2024 року ми працюємо в межах пілотного проєкту з надання психоемоційної підтримки правоохоронцям, які постраждали внаслідок бойових дій, брали участь у бойових діях, а також членам їхніх родин.

Здебільшого ми виїжджаємо самі — до медичних і реабілітаційних закладів. Маємо багато запитів від реабілітаційних центрів — там, де проходять відновлення військовослужбовці. Ми постійно контактуємо, виїжджаємо до них або приймаємо у себе на такі сеанси психоемоційної підтримки — у медичних і реабілітаційних закладах.

До нас приїжджають і представники навчальних закладів, і різних служб. Ми працюємо з дітьми, надаємо психоемоційну допомогу всім, хто її потребує, за участі службових собак”, – розповідає начальниця кінологічного центру ГУНП в Одеській області Олена Чернілевська-Ісайко.

 

Собаки, які лікують

Під час сьогоднішнього візиту ми познайомилися з шістьма дивовижними чотирилапими терапевтами — бельгійською малінуа Немо, німецькою вівчаркою Багірою, лабрадором Мітею, спанієлями Дієго та Спайсі і маленькою папільйонкою Тангою.

У кожного з них — свій характер, свої здібності й власна “енергія”. Всі вони дружелюбні, чутливі до людей і, здається, здатні зчитувати настрій з погляду.

Зустрічає нас крихітка Танга. Вона зручно сидить на руках у кінолога Валентина Салія і з задоволенням “дає пять”, вітаючись.

Танга — домашня улюблениця Валентина. Вона не службова, але її місія — особлива: Адже вона може працювати навіть з людьми, які побоюються собак або пережили важкі емоційні стани. Бо хіба не розтане серце, дивлячись на це чарівне чудо, ще й таке талановите.

Ця крихітна собака може показати справжній клас: складає пірамідки, дзвонить у дзвіночок, виконує команди. Танга — доказ, що розмір не має значення, коли йдеться про доброту і вміння психологічно підтримати людину у складній ситуації.

 

 

“Мій син – людина з інвалідністю. Колись до нього прийшли товариші і моя донька показала, як вона танцює з собаками. Діти побачили це — і всім стало цікаво. Ми звернули увагу, як позитивно собаки впливають на дітей, на людей загалом: вони починають поводитися зовсім інакше, з’являється усмішка, відчуття радості.
Після цього ми й почали займатися каністерапією, спершу возили собак сюди, у центр.

З початку повномасштабної війни почали їздити до поранених — до військових, поліцейських, а також до внутрішньо переміщених осіб. Ці зустрічі дуже позитивно впливають на стан людей. Собаки самі по собі — неймовірна підтримка, бо вони, як ніхто, уміють піднімати настрій.

Кажуть, що найкращі друзі людини — це собаки, і це справді так. Інші тварини можуть існувати без постійного контакту з людьми, а собакам потрібне спілкування. Якщо собака не несе позитиву й не дає людині тепла — вона просто не буде потрібна, це своєрідний природний добір.

Під час війни нам дуже допомогла собака — мама Танги. А вже її доньку я почав навчати окремо, розвиваючи спеціальні навички.
Зараз я вчу її збирати пірамідку — це вправа для людей, які мають протези: хто швидше складе, у того краще розвивається координація. Такі прості ігри допомагають у фізичній реабілітації.  Був випадок, коли поранений боєць спочатку нічого не хотів робити. Тоді собака стала на задні лапки, показала «ластівку», потім «зайчика» — і медсестра сказала: «Дивись, навіть собака старається, а ти сидиш!»
І після цього військовий почав рухатися, з’явився азарт, бажання одужати.

Були й такі історії, коли ми просто заходили із собакою до палати — і поведінка людей змінювалася миттєво. Один чоловік навіть сказав: «Лікуйте мене швидше, я хочу повернутися до своєї собачки», – розповів нам Валентин.

 

А потім до нас підходить малінуа Немо – він уважно дивиться просто у вічі і  зчитує настрій, справляє враження, що все бачить і розуміє. Може не робити різких рухів і дати себе гладити та обіймати. Від нього йде спокійна хвиля тепла, ніби каже — “я тут, усе добре”.

А коли відчуває, що людині потрібно розважитися – миттю перетворюється на справжнього артиста. Він уміє показувати трюки: стає на задні лапки і скакає “зайчиком”, перекочується, реагує на жести своєї тренерки – кінолога Ангеліни Дідківської, викликаючи посмішку навіть у тих, хто спочатку насторожено ставиться до канестерапії. 

Хоча від початку Немо  – відмінний службовий собака, але сьогодні він дарує людям свою підтримку як справжній психотерапевт.

 

А ось два англійських спрінгер-спаніелі — справжні позитивчики. Вони просто не можуть не подобатися з першого погляду — своїм виглядом, кучерявою шерстю, спокійним характером.

Ці собаки мають дивовижну здатність піднімати настрій. Варто їм з’явитися — і атмосфера навколо одразу змінюється. Дієго й Спайсі ніби створені для того, щоб дарувати радість і розряджати напруження.

Хоча зазначимо, що на завданнях вони зовсім інші, адже Дієго, навчений кінологом Максимом Лясотою, працює на пошуку наркотиків.

 

Такий же напрям роботи і у Спайсі. Іі напарниця, кінолог Олександра Єлісєєва, представляє нам ще одну свою вихованицю – німецьку вівчарку Багіру. 

Ось тут ми зустрічаємо просто море енергії. Вона стрімка, уважна й віддана своїй справі.

Під час зустрічі Багіра продемонструвала не лише характер і службові вміння, а й спеціальне спорядження, яке використовують кінологи.

На лапи їй одягнули маленькі чобітки — кінологи жартома називають їх “лабутенами”. Продемонструвала вона і спеціальні окуляри, хоча,  як справжня дівчина з характером, показала своїм видом, що воліє бути без них.

Багіра з тих собак, поруч із якими відчуваєш силу і впевненість. Вона завжди готова діяти, але при цьому — відкрита до ласки і людської уваги.

 

І, нарешті, лабрадор Мітя — собака-сонечко. Це доброта в найчистішому вигляді. Коли він дивиться на тебе, здається, що посміхається. Його настрій передається, і за кілька секунд уже важко не усміхатися у відповідь. Він супертовариський, а ще дуже любить дітей.

Втім, Мітя — досвідчений службовий собака: під час демонстрації під керівництвом кінолога Романа Буйвола він швидко знайшов вибухівку, заховану в автомобілі. 

 

Але навіть після серйозного завдання він залишається лагідним другом, який просто хоче бути поруч.

“Це справді потужна підтримка, тому що собаки дуже тонко відчувають людей, вони люблять спілкування. А для правоохоронців і військових службові собаки асоціюються з побратимами — адже вони також несуть службу, виконують завдання, беруть участь у бойових діях.

Ми розробили цілий комплекс вправ і показових виступів — як групових, так і індивідуальних, із залученням реабілітованих до певних дій. Це надзвичайно позитивний досвід і для нас, і для наших бійців. Ми раді, що можемо поділитися своїми напрацюваннями, дати людям можливість поспілкуватися зі службовими собаками, відчути, що таке справжня кінологічна служба.

Найголовніше, що це впливає на емоційний стан людини на фізіологічному рівні. Загальний психоемоційний стан реабілітованих поліпшується, що допомагає швидше проходити відновлення. Це відзначають і психологи, і лікарі: така терапія справді прискорює процес лікування, допомагає кожному знайти власний ресурс.

А найперше — це позитив. Собаки поруч із нами вже тисячі років. Вони наші справжні напарники й друзі — чесні, віддані, люблячі. І ми можемо багато чого в них навчитися — любові, дружбі, щирості, повазі, відвазі”, – каже Олена.

Обладнання та підготовка

Тут же, поруч, ми  побачили і обладнання, без якого не обходяться ні тренування, ні реальні завдання.

Серед нього — спеціальні чобітки для лап – ті самі “лабутени” і окуляри, які продемонструвала нам Багіра, кевларовий бронежилет та багато інших речей, необхідних для несення служби в різних умовах, часто небезпечних. 

Також ми побачили засоби з запахами вибухівки для тренувань собак, надані фондом Баффета.

Це все — засоби для серйозної служби чотирилапого поліцейського. Але тепер ті самі собаки виконують ще й благородну місію — допомагають людям відновитися після травм і стресу.

Коли бачиш, як кінологи й собаки розуміють одне одного з півслова, розумієш: це не просто робота. Це зв’язок, побудований на довірі, любові й повазі.

Кінологи пишаються своїми вихованцями, а ті відповідають взаємністю — без слів, але щиро.

Вийшовши з кінологічного центру, ми відчули, що й самі отримали сеанс каністерапії. Бо хто, як не собаки, здатен так тонко відчувати людину, приймати її без умов і нагадувати: любов і тепло все ще поруч.