«Після першої сотні рахунок збивається»: як волонтери евакуюють тварин із Донеччини

Благодійна організація «12 вартових» — ветеринарно-рятувальна команда, яка евакуює тварин із самого «пекла». Кореспондентка Odesa Online побувала у волонтерів на Донеччині, щоб побачити, як вони рятують поранених, переляканих і покинутих братів менших.

Організація працює вже чотири роки. Волонтери евакуюють тварин із небезпечних районів, лікують та адаптують врятованих, прилаштовують підопічних, а також шукають житло для людей із великою кількістю тварин.

«12 вартових» очолює Лала. До початку повномасштабного вторгнення вона працювала в Чорнобилі, у зоні відчуження, але війна, як і для багатьох, змінила її пріоритети.

«Офіційні евакуації не займаються тваринами. Багато людей змушені залишатися, багато людей кидають тварин. Ми не можемо на це дивитися спокійно. Наразі наш фокусний напрямок — евакуація та адопція тварин, а також пошук житла для людей із багатьма домашніми улюбленцями. Ми не можемо зупинитися, люди телефонують цілодобово», — розповідає Лала.

Свідком порятунку однієї з тварин стала і наша кореспондентка. Після сильного обстрілу був поранений собака, і місцеві жителі зателефонували Лалі.

Перелякана тварина заховалася в дірі у підвалі, ніхто не міг її дістати.

Волонтерам, які прибули на місце, вдалося витягти собаку. Після цього його відвезли до стабпункту для тварин, оглянули та надали допомогу.

«Після лікування ми вивеземо цього пса та інших тварин в Ізюм, там безпечно. Я не залишаю тварин у місті, де їх може знову поранити», — розповідає Лала.

Багатьох тварин вивозять самі військові, але деяких волонтери витягують самостійно.

«Один військовий ішов пішки 15 кілометрів, щоб врятувати собаку. Багатьох тварин рятують військові, а потім просять нас про допомогу. А якось у нас був випадок, коли евакуювали людину без рук та ніг. Вдома в нього залишилися собаки. Ми їздили їх рятувати та відвезли до власника», — розповідає Лала.

Залізний Фенікс – один з членів команди Лали. Він працює санітаром на «швидкій», а у вільний від роботи час допомагає з тваринами.

«Ми познайомилися, коли я працював у психіатричній «швидкій». У Лали була жінка, яка телефонувала їй щодня і вимагала врятувати тварину. Казала, що без неї не виїде. Так Лала витягла майже 50 тварин і потім усе-таки змусила евакуюватися і саму жінку. А вона кусалася і дряпалася, не хотіла їхати», — розповідає Фенікс.

Чоловік займає в команді поважне місце: він витягує собак голими руками. Через це його і прозвали Феніксом. Собаки неодноразово кусали його за руки, але він продовжував їх рятувати. Тому колеги жартують, що в нього залізні руки.

«З великими собаками легше працювати, а маленькі — непередбачувані: можуть виляти хвостом, але вкусити. Це як у спецназі казали, що найстрашніше для спеца — маленька істерична людина з шилом», — жартує Фенікс.

Скільки тварин врятували за цей час, волонтери навіть не можуть порахувати.

«Після першої сотні рахунок збивається, а потік тварин здається нескінченним. У тебе немає часу навіть поплакати», — розповідає Лала.

На питання, що надихає та мотивує, дівчина каже: коли є можливість виїхати за твариною — це вже щастя.

«Коли є гроші на бензин — це вже мотивація. Я знаю, що маю можливість поїхати та врятувати, а не шукати кошти, поки там тварина сидить без їжі та води. У нас був випадок, коли стару вівчарку зачинили в будинку. Два тижні собака прожила без їжі. Ми ледве її врятували. Але наразі вона живе в Німеччині та передає всім привіт. Живе своє найкраще життя», — усміхається дівчина.

Попри те, що всі вже втомилися від війни, волонтерська команда ні на день не припиняє роботи.

«На тому світі відпочинемо, а поки можемо — будемо рятувати щодня», — кажуть волонтери.