«Передова емоційного фронту»: історія Валерії Штембуляк — психологині ДСНС Одещини

Валерія Штембуляк — не тільки психологиня ДСНС, а представниця династії рятувальників. Її дідусь, мама та батько присвятили життя Службі порятунку, Валерія також обрала свій шлях у цій структурі.

Про це повідомили на сторінці ДСНС в Одеській області.

З 2021 року вона працює пліч-о-пліч із тими, хто ліквідовує наслідки надзвичайних ситуацій та ворожих ударів. Сама Валерія називає свою діяльність роботою на «передовій емоційного фронту».

Одним із найважчих іспитів для психологині став виїзд до селища Сергіївка у 2022 році після масштабної трагедії, що забрала 21 життя.

«У моменті вмикається ніби “тумблер”, ти повністю зосереджуєшся на допомозі. Страх відходить на другий план. Після виїзду до Сергіївки я не спала понад 40 годин», — згадує Валерія.

Першим, кому вона тоді допомогла, був 14-річний підліток, який втратив близьку людину. Такі історії, за словами психологині, залишаються в пам’яті назавжди.

Найскладнішим етапом професії Валерія вважає участь у впізнанні тіл, особливо коли йдеться про дітей. У такі хвилини завдання психолога — не дати батькам залишитися наодинці з прірвою горя. Так було і під час трагедії на проспекті Добровольського в Одесі, де Валерія безперервно працювала з родинами постраждалих протягом двох діб.

Окрім допомоги цивільним, важливою частиною роботи є підтримка самих рятувальників. Психологиня допомагає колегам повернути відчуття контролю та «перетравити» емоції після надскладних викликів.

Попри колосальне навантаження, Валерія знаходить час для відновлення: постійно навчається, опановує нові практики стабілізації та цінує прості моменти — тишу, музику чи горнятко кави.

«Найбільша нагорода — коли людина в стані шоку робить свій перший крок далі, а дитина знову може спокійно засинати. Тоді розумієш: усе це не марно», — підсумовує вона.