Омбудсман Лубінець розповів про порушення під час мобілізації, корупцію в ТЦК та «бусифікацію»

Напруга навколо мобілізації в Україні наблизилася до небезпечної межі, а однією з причин ситуації стали порушення прав людей під час примусової мобілізації та корупція. Водночас проведення виборів до припинення бойових дій є неможливим.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець також розповів про переговори щодо обміну військовополоненими, ситуацію з цивільними бранцями та зафіксовані страти українських військових.

Про це в інтерв’ю «Українській правді» сказав Дмитро Лубінець.

Мобілізація, «бусифікація» та корупція в ТЦК

 

За словами Лубінця, наступним після нинішнього небезпечного рівня напруги навколо мобілізації може стати суспільний спротив. Причиною ситуації він називає недоліки державної політики, які накопичувалися з 2022 року.

Омбудсман зазначив, що у 2022–2023 роках більшість людей долучалися до Сил оборони добровільно, однак у 2024 році почалися випадки примусового затримання людей і так званої «бусифікації». На його думку, тоді державі варто було більше пояснювати суспільству необхідність поповнення війська, натомість був встановлений орієнтир приблизно у 30 тисяч мобілізованих на місяць.

За словами Лубінця, під час виконання цього плану почали мобілізовувати всіх підряд, а в системі поширилася корупція: придатна до служби людина могла відкупитися, тоді як для виконання плану мобілізовували, зокрема, хворих, людей із залежностями та старшого віку.

«Безкарність породжує безкарність», — заявив омбудсман, наголосивши, що засуджує як напади на працівників ТЦК та СП, так і кримінальні правопорушення з їхнього боку.

Лубінець також заявив, що процедура дій працівників ТЦК під час примусової мобілізації досі належним чином юридично не врегульована. При цьому Конституція та законодавство продовжують діяти: зокрема, затримання людини на понад три години має відповідним чином оформлюватися, а здійснювати його повинні правоохоронні органи.

За його словами, цього року ДБР, Національна поліція та СБУ почали відкривати провадження за матеріалами офісу омбудсмана щодо порушень під час мобілізації.

Лубінець підтвердив раніше озвучену ним інформацію про корупційні розцінки: 10 тисяч доларів — за можливість «вийти з буса ТЦК», 15 тисяч — із приміщення ТЦК. Також він розповів про інформацію, яку його офіс ще перевіряє, щодо нової схеми у прикордонній області: за 50–70 тисяч доларів людину нібито можуть безпосередньо після затримання переправити за кордон.

Найбільше поширення корупції, за оцінкою омбудсмана, зафіксовано на Закарпатті. Під час перевірок там виявляли незаконні затримання, скасування законних відстрочок та вимагання грошей. В одному з випадків людина перебувала у приміщенні ТЦК 55 днів.

Також Лубінець підтвердив свою раніше озвучену оцінку, що до лінії фронту доходять близько 2% від загальної кількості мобілізованих за місяць. На його думку, ефективність роботи ТЦК слід оцінювати не за загальною кількістю мобілізованих, а за кількістю людей, здатних виконувати завдання на фронті.

На запитання, чи відповідає дійсності інформація, що посада керівника ТЦК могла коштувати близько 50 тисяч доларів, Лубінець відповів, що, за його інформацією, раніше так і було.

Обміни полоненими та цивільні бранці

 

Говорячи про обміни військовополоненими, омбудсман зазначив, що українська сторона пропонує формувати списки за кількома пріоритетами. Насамперед йдеться про важкопоранених і тяжкохворих, другим пріоритетом є жінки, третім — ті, хто найдовше перебуває в полоні.

Водночас Україна фактично не може впливати на те, кого саме Росія повертає під час конкретного обміну. За словами Лубінця, зараз найскладнішими є переговори щодо повернення оборонців Маріуполя.

Щодо цивільних, у спеціальному реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин перебувають близько 16 тисяч людей. Через Міжнародний комітет Червоного Хреста верифіковано 840 цивільних у російському полоні, за українськими джерелами — 1850. Ще щодо 2275 людей триває верифікація.

Офіс омбудсмана також верифікував 186 офіційних місць, де Росія утримує українських військовополонених і цивільних.

Крім того, відомо щонайменше про 150 неофіційних місць — ями, гаражі та підвали.

За словами Лубінця, юридично зафіксовано страти 345 українських військових на лінії зіткнення. Водночас він вважає, що реальна кількість таких випадків може бути щонайменше у п’ять разів більшою.

Вибори під час війни

 

Лубінець вважає проведення виборів під час продовження бойових дій неможливим. Серед проблем він назвав необхідність забезпечити виборчі права 4,6 мільйона ВПО та 8,5 мільйона українців, які перебувають за кордоном, організувати голосування військовослужбовців, актуалізувати реєстр виборців та захистити його від кібератак.

Омбудсман нагадав про досвід організації президентських і парламентських виборів у Волновасі у 2014 році, коли не вдалося забезпечити право голосу значної частини військових.

«Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо», — наголосив він, додавши, що це також забороняє Конституція.

Лубінець також заявив, що навіть припинення вогню не означатиме завершення війни, та закликав виходити з того, що протистояння з Росією не закінчиться швидко. За його словами, влада має відверто говорити із суспільством про складні питання та рішення.

Фото: Українська правда