Найстаріша груша та козацький цвинтар — неймовірні пам’ятки села на Одещині, де проживає 180 людей

Представники громадської організації “Україна Інкогніта” вирушили в село Адамівка, що розташоване в Березівському районі Одеської області. Саме тут знаходиться найстаріша в Україні груша, яка вражаюче пишно квітне навесні і збирає коло себе фотографів з усієї країни, а також старовинне козацьке кладовище зі збереженими хрестами і надгробками-плитами.

Про це повідомили в пресслужбі громадської організації.

🍐Груша визнана ботанічним пам’ятником природи місцевого значення ще у 2012 році. Діаметр дерева становить понад метр, а висота – 15 метрів.

Фахівці Київського еколого-культурного центру вважають, що цій неймовірній груші понад 350 років. До цього вважалося, що найстаріша груша країни знаходиться у Кривому Розі, але їй лише близько 300 років.

Позаду нашого дерева знаходиться старовинний козацький цвинтар. Це не лише історична пам’ятка, але й приклад народного мистецтва. 

Кожен населений пункт нашої планети має декілька неодмінних супутників – некрополі або кладовища. В Адамівці знаходиться аж чотири старовинні цвинтарі, один з яких можна віднести до унікальних, як за формою хрестів, так і за їх розмірами.

Тут збереглися хрести різноманітних форм, характерних для козацьких цвинтарів Південної України другої половини 18 – першої половини 19 століть. Це хрести лапчастої форми (тамплієрські), зірчастої, круглої і хрещатої – за визначенням видатного дослідника кам’яних хрестів України Валерія Малини. Середня висота хрестів близько 120 см, найвищі хрести сягають висоти 180 см. Хрести виготовлені із місцевого вапняка. Згідно із збереженими написами, найдавніші хрести датуються 1830-1840-ми роками, але слід зазначити, що написи на вапняку зберігаються значно гірше, ніж на пісковику, тому на більшості хрестів вони не збереглися взагалі. Можна сміливо припустити, що є хрести давніші, а цвинтар з’явився ще наприкінці 18 століття. Площа цвинтаря – 5,5 тисяч кв. метрів.

Старі цвинтарі можуть багато розповісти про минуле. Однак вони теж “вмирають”. І з вини невблаганного часу, і від рук людей. Тому цвинтарі Адамівки потребують обов’язкових подальших досліджень та включення в Реєстр пам’яток.

Адамівка розташована за 60 кілометрів від Одеси. Село дуже довге – долиною річки Великий Куяльник воно простяглося майже на десять кілометрів. А от населення зараз небагато – тут фактично проживає лише 186 людей, і це дані за 2021 рік. Співставивши розміри села і кількість населення, можна зрозуміти, що колись тут мешкало людей значно більше. В селі чотири старих цвинтарі – це теж багато про що каже, у першу чергу про те, що колись тут було декілька сіл.

Дійсно, Адамівка у 1946 році об’єднала чотири села: Вандалинівка (Вандалинка), Тарасова, Діброва, ну і, власне, Адамівка. Історичної інформації про ці села дуже мало. Вікіпедія вказує роком заснування Адамівки 1868 рік, але це помилка, адже це рік перейменування села із Ново-Вандалинівки. Коли ж були засновані Вандалинівка і Ново-Вандалинівка – поки не відомо.

“Адамівка. Неймовірне село. Навіть по такій жахливій дорозі сюди варто приїхати, щоб побачити оці еталонні степові краєвиди, розкидані сільські двори-ранчо, руїни старовинного вітряка, скоріш за все збудованого німцями, а головне – одне із найбільш атрактивних старовинних кладовищ півдня країни”, – говориться у повідомленні.