На Одещині полює благородний птах з давньої родини пернатих (відео)

На територію Національного природного парку “Тузлівські лимани” навідується великий баклан (Phalacrocorax carbo). Ці птахи вже обзавелися потомством в дельтах Дунаю та Дністра. Разом з молодим поколінням вони полюють у НПП на Одещині.

Про це повідомив співробітник парку, доктор біологічних наук Іван Русєв.

Баклани належать до дуже давньої родини пернатих, які майже не змінились за 40 млн років. Їхніми стародавніми предками були водоплавні птахи, які були не здатні літати.

Баклан поширений по всій земній кулі, за винятком Південної Америки та Антарктиди. В Україні гніздиться на Дунаї, Дніпрі, на морському узбережжі.

Все життя бакланів тісно пов’язане з водним середовищем – морським чи прісним. Вони на рідкість товариські, живуть у гніздових колоніях числом до декількох тисяч пар. Доки не приходить пора виводити пташенят, величезні зграї дорослих птахів ночують на скелястих морських узбережжях або високих деревах. Дерева, які облюбували баклани для ночівлі та облаштунку гнізд, приречені на загибель і швидко засихають під товстим шаром їдкого пташиного посліду. Але це не заважає бакланам із року в рік повертатися на старе місце, навіть якщо від колонії до найближчих мисливських угідь доводиться літати і за 200 км.

Харчуючись головним чином рибою, баклани із задоволенням також поїдають молюсків, рачків та земноводних. У прісних водоймах птахи полюють на окунів, пліток, сомів, лящів, линів та форель. Приморські баклани надають перевагу камбалі, трісці, оселедцю, кільці, вугру та мерлангу. Зранку птахи дружньо вилітають на годівлю і полюють приблизно до півдня. Баклан щоразу занурює голову під воду та видивляється здобич. Побачивши її, він одразу ж пірнає, щільно притиснувши крила до тіла, і гребе ногами, як веслами. Глибина занурення коливається від 1 до 3 метрів, а на ловлю однієї риби витрачається близько трьох хвилин.

Схоплену здобич баклан витягує на поверхню та заковтує. Рибу ковтає головою вперед, щоб гострі зябра та плавці не застрягли у горлі. Закінчивши полювання, птах ретельно просушує крила, інакше не зможе злетіти.

На перший погляд колонії цих птахів можуть здаватися багаточисленними, та все ж ці птахи частково охороняються в Англії, Болгарії, Фінляндії, Голландії та Польщі. В інших країнах Європи, за винятком Швейцарії та Румунії, вони перебувають під повною охороною, а в Німеччині їм присвоєно статус вразливого виду.