Мистецтво під час війни: Одеська музкомедія дарує надію та віру в неминучий гепі-енд

Попри виклики часу, Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного дивує грандіозними прем’єрами. Солісти, хор, балет, оркестр та технічні цехи щодня створюють магію мистецтва. Протягом великої війни Одеська музкомедія стала одним із символів незламності міста.

Кореспондент Odesa Online поспілкувався з Тетяною Орел, керівницею відділу реклами та зв’язків з громадськістю ОАТМК ім. М. Водяного, про життя театру в умовах блекаутів та повітряних тривог.

Війна внесла корективи у звичний ритм, проте не зупинила вистави. Головним пріоритетом стала безпека глядачів.

«Всі чотири роки повномасштабної війни ми працюємо в звичайному режимі, але кількість місць у глядацькій залі частково обмежена. Ми продаємо стільки квитків, скільки є місць в укритті, що розташоване поруч із театром. Якщо лунає тривога, захід зупиняється, і всі глядачі у супроводі білетерів прямують до сховища», — розповідає Тетяна Орел.

Якщо повітряна тривога триває менше години, вистава продовжується. В іншому випадку захід переноситься, задля цього глядачів просять зберігати квитки.

Завдяки підтримці партнерів театр залишається зі світлом навіть у найтемніші часи.

«На щастя, у нас є потужний генератор, який нам надала компанія ДТЕК. Він дозволяє працювати повноцінно: забезпечує і звук, і світло, а влітку — навіть роботу кондиціонерів. Це дає можливість проводити вистави незалежно від графіків відключень».

За останні роки склад аудиторії суттєво змінився. Багато одеситів поїхали, але місто прийняло тисячі внутрішньо переміщених осіб, для яких театр став острівцем спокою. Особливу увагу ОАТМК ім. М. Водяного приділяють захисникам.

«Практично на кожній виставі на безоплатній основі ми приймаємо ветеранів та бійців, які потребують психологічної реабілітації. Маємо контакти з військовими частинами, звідки до нас направляють військових для ментального відновлення», — зазначає Тетяна.

Також у театрі повністю вирішили питання безбар’єрності. Тепер тут встановлені пандуси, ліфти, крісла колісні та вбиральні, аби мистецтво було доступним для кожного.

Театр випускає не менше чотирьох прем’єр за сезон. Одним із найскладніших та найуспішніших проєктів за час повномасштабної війни стала легендарна рок-опера «Ісус Христос — superstar».

«Були дуже складні фінансові умови щодо авторських роялті. Але коли почалася війна, правовласники пішли нам назустріч, і постановка стала можливою. Ще одна наша гордість — нещодавній мюзикл „Канкан“».

У Музкомедії переконані: їхня місія сьогодні — дарувати надію.

«Ми театр музичної КОМЕДІЇ, всі наші вистави — про життя та кохання, і майже всі вони мають гепі-енд. Навіть якщо сюжет трагічний, як у „Ромео і Джульєтті“, люди всеодно мають змогу відволіктися від реальності та переключитися на емоції героїв, на гру акторів. Цікавість до театру справді є, і це нас дуже мотивує. Ми не ставимо життя на паузу і мріємо про перемогу — для всіх нас це буде найщасливіший час», — підсумовує Тетяна Орел.