Масові викрадення, катування, страх та надія: херсонці розповіли про життя під окупацією

Кореспондент Odessa.online побував у Херсоні та дізнався, як місцеві жителі змогли витримати дев’ять місяців окупації.

Так, усі херсонці скаржаться на високі ціни в магазинах, відсутність продуктів та постійний страх. Вийти на акції протесту було можливим лише у перші кілька днів після заходу російських військ до міста. Пізніше окупанти почали відкривати вогонь з автоматів, а людей викрадали.

«Було страшно, спочатку почали чутки ходити, що пропадають люди, потім почали зникати знайомі. Те, що дорослі зникали – це півбіди, потім почали забирати навіть підлітків. На мітингах стріляли, били людей, забирали. Ходили з обшуками по будинках, забирали просто з вулиці, повернулися після цього одиниці. Де решта — так ніхто й не знає», — розповів місцевий житель Антон.

Людей, які все ж таки повернулися з полону, змушували записувати відеозвернення про любов до росії.

«Забирали всіх, кого тільки могли запідозрити у симпатії до України. Людей били, катували. Дехто після цього зникав, а деяких змушували писати відеозвернення, в якому люди повинні були сказати, що, як мінімум, щасливі жити в росії», — розповіла нам місцева жителька Тетяна.

Як з’ясувалося, частину затриманих херсонців відвозили до СІЗО, але тримали їх окремо від злочинців. Розповіли нам це самі ув’язнені.

«Ми бачили, як заводили людей, побитих, у мішках на голові. Часто звідти лунали крики та постріли. Але нас орки також били. Просто заходили та били.

Якщо сильно кричиш, то питали, чи хочу я, щоб мене пристрелили. Якщо не хочу, то треба замовкнути. Щодо тіл — тут поряд крематорій і постійний сморід. Думаю, людей просто спалювали після тортур», — розповів ув’язнений Вардан Маглачан.

Варто зазначити, що із ув’язненими історія унікальна, оскільки росіяни залишили СІЗО відкритим після втечі. Деякі в’язні покинули заклад, а деякі так і залишилися на своїх місцях чекати на нашу армію. Наразі ув’язнених вже переводять до Миколаєва.