Легендарну чорну лелеку зазнімкували в Одеській області

Загадковий чорний лелека (Ciconia nigra) на відміну від білого, що обирає житлові будинки й гніздиться на дахах, уникає людського ока. Його зрідка можна побачити: він живе у глухих лісах.

Зазнімкувати унікальних птахів вдалося одеському орнітологу та фотографу Сергію Курочкіну.

Саме про цих червонокнижних пернатих збереглися старі українські легенди. За одним сказанням, чорний лелека виник, коли врятував дітей від пожежі. За іншим, бог перетворив людину на лелеку за те, що вона випустила на волю плазунів і гадів, і тепер лелека повинен їх ловити. Також існує легенда, що чорні крила білого лелеки – це відбиток рідної землі, яку він взяв із собою в політ. 

Один лелека подолав складний переліт до Африки та засумував по рідному краю. Наступного разу він вирішив взяти з собою жменьку рідної землі. Тільки-но він торкнувся крилами до землі, як стали вони чорними. Відтоді у лелеки крила чорні, на згадку про рідну землю. 

Також існує народна казка про чорних лелек. За сюжетом, злий чоловік підпалив хату молодшого брата. Та першими стривожилися білі лелеки. Вони голосно закричали, розбудили господарів. Люди встигли врятуватися. Лелеки вижили теж, але не змогли врятувати леленчат. Тоді вони стали чорними.

Люди зрозуміли: то не сажа — то горе. Як у людей від болю сивіє волосся, так і в лелек від втрати почорніло пір’я. З того часу чорний лелека більше не наближається до людських осель. 

Чорний лелека літає понад дикими ріками, оселяється в лісах, серед тиші недоторканої природи. Його важко зустріти, але той, хто зустрів, — мовби торкнувся легенди.

Чорний лелека наразі є рідкісним птахом, популяція якого є під загрозою. Для збереження виду необхідна сувора охорона старих лісів, усунення фактору неспокою з боку людей, охорона та відновлення водно-болотних угідь. Чорний лелека охороняється Червоною книгою України.

Фото в тексті: Сергій Курочкін