Кришталеве диво: на Одещині лиман перетворюється на соляну пустелю

Дивом українського півдня є всесвітньовідомий Куяльницький лиман, що на Одещині. Колись тут видобували чорноморську сіль, і тільки цьогоріч знову замислилися про промислову експлуатацію. Однак першочерговою причиною недоторканості лиману в експлуатаційних цілях є екологічні обмеження. Це природоохоронна територія та курортна зона. Про це йдеться в проєкті Стратегії відновлення та розвитку Одеської області на 2025-2027 роки.

Вкритий сіллю Куяльницький лиман відзнімкувала кореспондентка Odesa Online.

Наразі лиман помілів і, як наслідок, покрився “бронею” з кристалів солі. Люди, як і раніше, лікуються цілющими грязями та солоними водами, але наплив бажаючих помітно знизився, адже лиман значно зменшився в розмірі.

Куяльницький лиман міліє вже не перший рік. Це відбувається через неконтрольоване використання вод річки Великий Куяльник, несанкціонований видобуток піску та кліматичні зміни. Унікальній водоймі загрожує зникнення.

Підвищена солоність лиману може призвести до втрати лікувальних властивостей грязі. Крім того, пересихання може вплинути на популяції багатьох видів водоплавних птахів, які обирають цю місцевість для зимівлі.

У спекотну пору року Куяльницький лиман набуває відтінків рожевого та малинового. Це сезонне явище виникає через бурхливий розвиток одноклітинних планктонних водоростей Dunaliella salina та підвищення рівня солоності води лиману, який на даний момент відрізаний від джерел, що живлять його.

У колишні часи в Куяльницькому лимані водилася риба. Французький інженер і військовий картограф XVII століття Гійом Левассер де Боплан в “Описі України” відзначав: “Куяльник знаходиться не ближче, ніж на дві тисячі кроків від моря і кишить рибою. На рибний лов на ці дві водойми приїжджають караванами більш ніж за п’ятдесят льє; тут зустрічаються коропи й щуки такої величини, що просто дивно”.

Тепер космічні пейзажі Куяльницького лиману виконують більшою мірою естетичну функцію. Вони стали натхненням для фотографів: на ділянках, звідки відступила вода, залишилася сіль, яка дивовижно виглядає на сонці, ніби лід або кришталь.