Кіберполіція Одещини попереджає про нові схеми шахрайських кол-центрів

Шахрайські кол-центри дедалі частіше маскуються під легальні інвестиційні компанії, криптосервіси або міжнародні фінансові платформи. Головні ознаки таких афер та поради, як не потрапити у фінансову пастку, окреслив начальник управління протидії кіберзлочинам в Одеській області, капітан поліції Богдан Крижанівський.

Для привернення уваги зловмисники створюють професійний імідж за допомогою сучасних сайтів, графіків шаленої прибутковості, «персональних менеджерів» та переконливих псевдоброкерів. Потенційних клієнтів шукають через таргетовану рекламу в соцмережах, месенджери та прямі телефонні дзвінки, пропонуючи вкластися в «перспективні проєкти». Розрахунок робиться на довіру людей до сучасної фінансової термінології та бажання легко заробити.

Схема діє поетапно. Спочатку людині пропонують інвестувати невелику суму, після чого в особистому кабінеті демонструють фіктивне зростання прибутку для створення ілюзії успіху. Згодом жертву переконують внести значно більше грошей, а під час спроби забрати зароблене вимагають сплатити вигадані комісії чи пройти платну верифікацію. Насправді ж усі кошти одразу йдуть на рахунки шахраїв.

«Характерною ознакою таких схем є створення ілюзії міжнародної діяльності: згадки про іноземні компанії, „офіси за кордоном“, англомовні інтерфейси та псевдодокументи. При цьому відсутня прозора інформація про ліцензії, реєстрацію та реальний механізм інвестування», — наголосив капітан поліції Богдан Крижанівський.

Щоб захистити свої заощадження, правоохоронці закликають ретельно перевіряти репутацію платформ, вимагати офіційні ліцензії від фінансових регуляторів та не довіряти обіцянкам про гарантований надприбуток без ризиків.

Також кіберполіцейський назвав основні ознаки шахрайства:

– нав’язливі дзвінки або повідомлення з пропозиціями інвестувати;

– обіцянки високого прибутку без пояснення можливих ризиків;

– постійний тиск і поспіх у прийнятті рішення;

– вимоги встановити сторонні програми або передати персональні дані;

– перекази коштів на картки фізичних осіб чи криптогаманці без укладання договорів.

Щоб не стати жертвою шахраїв, правоохоронець радить пам’ятати: реальні інвестиції не потребують термінових рішень і не починаються з дзвінків від невідомих осіб. Будь-яку фінансову пропозицію необхідно ретельно перевіряти ще до переказу коштів.

«Якщо ви вже взаємодіяли з такими особами, збережіть листування, контакти, скриншоти та підтвердження платежів, і зверніться до правоохоронних органів», – додав Богдан Крижанівський.