Міжнародна реакція на руйнування українських пам’яток культурної спадщини та допомога з їх збереження: одеський досвід

Росія протягом останніх 10 років намагається знищити Україну. Останні два з половиною роки – з особливою жорстокістю. З маніакальною наполегливістю російська армія знищує людей, тварин, урожаї, житлові будинки, інфраструктуру. Під прицілом ворожих сил знаходиться і українська культурна спадщина. Жодної вибірковості тут немає: вогнем накривають і сучасні будівлі, і пам’ятки архітектури.

Більше 1000 пошкоджених об’єктів культури по всій Україні  та реакція світової спільноти

Зазначимо, що вже в перші дні повномасштабного вторгнення цивілізований світ був обурений знищенням окупантами культурних цінностей на території України.  18 березня 2022 року Генеральний директор ЮНЕСКО підкреслила, що культурна спадщина України має бути збережена «як пам’ять про минуле, а також як каталізатор миру і єдності у майбутньому, якы міжнародне співтовариство повинне захищати і охороняти».

Того ж дня Комітет ЮНЕСКО з охорони культурних цінностей під час збройних конфліктів провів термінове засідання для обговорення ситуації. Комітет виділив попередню фінансову допомогу для реалізації екстрених заходів, таких як захист культурних об’єктів у місцях їх розташування та їх евакуація. Крім того, було обговорено можливість включення окремих об’єктів культурного надбання України до Міжнародного списку культурних цінностей, що підлягають посиленій охороні відповідно до Другого протоколу 1999 року.

Безліч культурних установ з різних країн висловили готовність підтримати Україну. Наприклад, 26 польських музеїв створили Комітет допоомоги українським музеям. Скандинавський музей у Стокгольмі започаткував фонд для фінансування Національного музею історії України в Києві. Франція, Нідерланди та Італія відправили велику кількість необхідних матеріалів.

Платформа Europeana також заявила про підтримку України та відображає оцифровані колекції української культурної спадщини. У рамках проєкту з цифрового збереження культурної спадщини «Збережемо українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO) 1500 міжнародних волонтерів працюють у режимі онлайн, щоб оцифрувати та зберегти українську культурну спадщину. З моменту початку вторгнення SUCHO заархівувала понад 5000 веб-сайтів та 50 ТБ даних українських культурних установ, щоб запобігти їх закриттю. Серед заархівованих ресурсів — національні архіви та місцеві музеї, від 3D-турів церквами до дитячих художніх центрів.

Протягом повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО не раз офіційно засуджувала російські атаки на культурну спадщину України та наголошувла, що за міжнародним правом навмисне знищення культурних об’єктів може бути розцінене як воєнний злочин.

25 липня цього року на засіданні Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було розглянуте питання збереження українських об’єктів світової спадщини: «Київ: Собор Св. Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра», «Львів – Ансамбль історичного центру» та «Історичний центр Одеси». За підсумками цього обговорення та голосування комітет ухвалив рішення, в якому, зокрема, закликав Російську Федерацію утриматися від будь-яких дій, що можуть завдати шкоди культурній спадщині України та її об’єктам, включеними до Попереднього списку, а також виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом, зокрема, згідно зі статтею 6 Конвенції про всесвітню спадщину.

Як заявили в Міністерстві закордонних справ, ухвалені рішення є важливим досягненням для України.

«Нам вдалося уникнути нечітких формулювань про «заклики до всіх сторін». Підтримка України в Комітеті всесвітньої спадщини надсилає чіткий сигнал агресорові, що цивілізований світ стоїть на боці України у відновленні справедливості та захисті її культурної спадщини», – додала голова Нацкомісії у справах ЮНЕСКО, заступниця міністра закордонних справ України Ірина Боровець.

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, лише у липні загальна чисельність постраждалих пам’яток культурної спадщини регіонів зросла в Україні на 11 одиниць і наразі складає 1096 об’єктів. Повторні влучання у пошкоджені раніше пам’ятки відбулися в Дніпропетровській області. Нові – в Харківські, Херсонській та Сумській областях.

Інформація щодо стану пам’яток на тимчасово окупованих територіях наразі в повному обсязі недоступна. На кінець липня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, які постраждали в ході бойових дій та окупації. Повну картину ми зможемо побачити тільки після завершення війни.

На сьогоднішній день відомо, що пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області – 314, Херсонській – 150, Донецькій – 125, Одеській – 116, Чернігівській – 69, Київській та м. Київ – 69, Запорізькій – 49, Миколаївській – 45,  Дніпропетровській – 39, Львівській  – 36,  Луганській – 31, Сумській – 27, Хмельницькій – 10, Полтавській – 6, Вінницькій – 4, Житомирській – 4, Кіровоградській – 1, Черкаській – 1.

За підрахунками ЮНЕСКО, Україні знадобиться десять років і дев’ять мільярдів доларів, щоб відновити культурні об’єкти, зруйновані РФ. Наразі в Україні команда закордонних експертів працює над інструментальним аналізом стану об’єктів культурної спадщини. Їхня основна мета – оцінити руйнівні процеси, які відбуваються в спорудах, і які не можна оцінити візуально, як-от зсув чи зміна положення даху. Фахівці працюють, зокрема, у  Одесі.

Одеський кейс

Одещина займає четверте місце по кількості пошкоджених об’єктів культурної спадщини після Харківщини, Херсонщини та Донеччини. Сумний антирейтинг та сумне «лідерство». Але факт є фактом.

У липні минулого року історичний центр Одеси протягом зазнав найбільш руйнівної атаки російських військових з початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Внаслідок ракетних обстрілів значні пошкодження отримали об’єкти культурної спадщини, які охороняються ЮНЕСКО.

Міська влада заявила про 28 пошкоджених будинків в охоронній зоні, зокрема і Спасо-Преображенського собору. Вибухова хвиля пошкодила Одеський літературний музей, Музей західного та східного мистецтва та Одеський археологічний музей. Зазнали також пошкоджень такі пам’ятки як будинок Вассаля (друга половина 19 сторіччя) та прибутковий будинок Януша (1901 р.) швейцарсько-італійського архітектора Олександра Бернардацці. Також постраждав особняк і манеж житлового будинку Масса (1849-1850 рр.) та будинок Родоконакі (1823-1825 рр.) італійця Франца Моранді. Відновленню після атаки потребує і будинок Рассель дель Турко (1910 р.) одесита Маврикія Рейнгерца. Це далеко не вичерпний список.

Реагуючі на руйнівний ракетний обстріл, керівниця ЮНЕСКО Одрі Азуле заявила, що цей удар по центру Одеси є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».

«ЮНЕСКО глибоко стривожена і найрішучішим чином засуджує зухвалий напад, скоєний російськими військами, внаслідок якого було завдано ударів по кількох культурних об’єктах у центрі Одеси, де розташований об’єкт Світової спадщини «Історичний центр Одеси», – заявила Одрі Азуле.

Цивілізований світ не тільки співчуває нашій країні як-то кажуть, «на словах», а й надає практичну допомогу. У тому числі й Одесі.

Серед європейських країн у цьому процесі найбільш активно проявила себе Італія, яка грає провідну роль у процесі відновлення Одеси. Також слід відмітити внесок Греції та Франції. Запропонована цими країнами допомога має стратегічний, довготривалий характер – як під час воєнних дій, так і по завершенні повномасштабної війни.

Наприклад, Італія оголосила допомогу Одесі ще у жовтні 2023 року й вже у грудні визначила суму коштів для допомоги у відновленні одеського Спасо-Преображенського собору. Транш у 500 тисяч євро перерахували до міжнародної організації ЮНЕСКО у квітні 2024 року. І цього ж місяця відбулася символічна закладка перших цеглин у стіни південно-східної частини собору, який постраждав після влучання російської ракети.

А 15 травня цього року було підписано Тристоронню угоду між урядами України, Італії та ЮНЕСКО. Угода передбачає виділення італійською стороною 45 мільйонів євро на відновлення пошкоджених російськими обстрілами пам’ятників архітектури зі списку ЮНЕСКО в Одесі. Як повідомили в Міністерстві культури України, план відновлення розрахований на три роки і передбачає наступні етапи:

–  Реставрація Спасо-Преображенського кафедрального собору;

–  Захист і цифровий облік 52 об’єктів культурної спадщини, що увійшли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебувають під загрозою;

–   Розробка майстер-плану для міста, що міститиме рекомендації щодо розвитку Одеси та залучення інших фондів і країн-партнерів до відновлення.

До речі, з 18 липня 2024 року вже запрацювала верхня частина Спасо-Преображенського собору. Тут проходять богослужіння, а зовсім поруч продовжують працювати будівельники.

Допомагає Одесі також Греція. Генеральний консул Грецької Республіки в Одесі пан Дімітріос Дохтсіс заявив, що його країна візьме участь у відновленні постраждалих пам’яток архітектури – особливо це стосується будинків з грецькою історією, а саме будинку Папудової та будинку Родоканакі.

Долучиться до відновлення пам’яток культури Одеси пообіцяла і Франція. Про це повідомив спеціальний уповноважений Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.

«У цьому процесі потрібні фахівці з консервації, щоб відновити те, що було пошкоджено. Франція зараз розробляє комплекс рішень для задоволення цих нагальних потреб», — написав він у соцмережі Х.

Навіть далека від Одеси Японія підключилася до відновлення причорноморського міста. У лютому 2024 року японська влада запропонувала Україні фінансову допомогу для відновлення культурної спадщини, освіти та засобів масової інформації через агентство ООН з питань культури ЮНЕСКО. Церемонія підписання пройшла у штаб-квартирі організації у Парижі. Офіційні представники Японії заявили, що цього року країна виділить Україні близько 14,6 млн доларів США. Представники японської сторони зазначили, що ці кошти допоможуть у збереженні всесвітньої спадщини в історичному центрі Одеси.

А у липні 2024 року Програма розвитку ООН (UNDP) та влада міста Йокогама розпочали окрему співпрацю, в межах якої вони допоможуть міській владі Одеси відновити об’єкти соціальної інфраструктури. Співпрацю розпочнуть з відновлення дитячого садка №141, який було пошкоджено внаслідок ракетного удару по місту.

Крім того, Одеса отримала від Японії допомогу у вигляді комунальної техніки, яку залучають до ліквідації наслідків російських атак. Це бульдозери, екскаватори, а також запасні частини до них. Протягом 2025 року японці планують передати ще 46 одиниць різноманітної техніки. Орієнтовна вартість машин, комплектуючих і запасних частин складає понад 5 мільйонів доларів.

На жаль, статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися – і не на краще. Адже війна продовжується і обстріли українських міст не припиняються. Одеса не є виключенням.

Але можна констатувати і інший факт. Одеса, як і вся Україна, не залишилася віч-на-віч зі своєю бідою. Міжнародні організації та багато країн світу допомагають місту реалізувати заплановані заходи з реставраційних робіт, вносячи свій внесок у відновленні унікальних архітектурних ансамблів.

Головне фото: Спасо-Преображенський собор в Одесі.

Вадим Тютюкін

_______________________________________________________________________

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.