Гарні, розумні та віддані: як сьогодні живуть та працюють одеські чотирилапі поліцейські (фото, відео)

Дивлячись на їхню роботу, починаєш думати, що вони – єдине ціле. Вони – це поліцейський-кінолог та його собака. Бо для порозуміння їм часто достатньо лише жесту чи погляду.

Втім, для такого успішного тандему потрібно багато тренувань, а ще любові та терпіння з боку кінолога.

В кінологічному центрі ГУНП в Одеській області немає тих, хто байдуже ставиться до собак. Тут працюють справжні професіонали, які щиро люблять своїх вихованців. А ті відповідають їм взаємністю. До речі, кінологи своїх собак називають напарниками, адже на завдання вирушають завжди разом і результати його виконання залежить від спільних дій.

Ласкаво просимо у кінологічну школу — побут тренерів та їх волохатих «учнів»

Разом з начальницею кінологічного центру Оленою Чернілевською-Ісайко йдемо на екскурсію. Радують око клумби з трояндами та тінисті дерева.

Вольєри, де живуть собаки, доглянуті, а їхні мешканці радо вітаються з Оленою. Вона добре знає кожного з них, розповідає про характер, робочу спрямованість, згадує цікаві історії.

Майданчик для тренувань облаштовували самі – виявляється, кінологи не лише на собаках знаються, але й майстри на всі руки. Зараз на черзі – майданчик для молодих собак.

Є в центрі й сучасна ветеринарна клініка, куди ми завітаємо трохи пізніше.

Біля центру стоять спеціалізовані авто — відсіки для перевезення собак облаштовані всім необхідним, у тому числі кондиціонерами.

Олена розповідає, що автомобілями вони завдячують  Фонду Говарда Баффета. Також фонд подарував центру 12 собак.

І про людей у центрі теж піклуються – є роздягальні, душові, в кімнатах для відпочинку – зручні ліжка.

«Ми працюємо 24 на 7. Є в нас завдання, пов’язані з пошуками людей на «прильотах», є завдання з пошуку наркотичних речовин, пошуку вибухівки та зброї. Також, на жаль, залишається злочинність, і собаки дуже актуальні на місцях тяжких та особливо тяжких злочинів – це розшукові собаки, які допомагають слідству у боротьбі зі злочинністю.

Зараз, під час війни, ми більше працюємо зі спеціальними собаками — це собаки для пошуку трупів, людських останків, це собаки з пошуку вибухівки та зброї, це собаки з пошуку наркотичних засобів та прекурсорів. Тобто площа нашої діяльності та використання наших собак збільшилась», —  говорить  начальниця кінологічного центру Олена Чернілевська-Ісайко.

 

Хоча обсяги роботи дуже великі, керівниця кінологічного центру зазначає, що співробітники з усім справляються, бо колектив у них чудовий.

 

«Якщо ми не підведемо собаку, вона нас ніколи не підведе»

Кінолог Кароліна Попова знайомить нас з наймолодшою своєю вихованкою Мірою – їй всього 3,5 місяці. Попереду у неї багато тренувань, а в цей момент малеча насолоджується загальною увагою та показує, як сильно любить Кароліну.

«Дуже люблю тварин і з дитинтва мріяла пов’язати свою майбутню роботу з тваринами, побачила вакансію у кінологічному центрі та зрозуміла, що моя мрія має здійснитися. У мене зараз є чотири собаки, це найменша, у мене вона лише другий тиждень — ще звикаємо один до одного, базову слухняність робимо. У майбутньому ця собака буде слідча», — каже молодший інспектор-кінолог Кінологічного центру ГУНП України в Одеській області Кароліна Попова.

 

«Зараз у мене чотири собаки. Це розшукова собака — вона ходить по сліду, робить вибірку «люди» та «речі» і шукає стріляні гільзи. Також у мене готується собака з пошуку вибухових речовин та зброї, і є дві собаки з пошуку наркотичних речовин — одна старша, а інша молода на заміну старшої», — розповідє старший інспектор-кінолог Євген Козовякін.

Графік роботи кінолога складний – щомиті можуть отримати виклик на завдання, але кожну вільну хвилину стараються присвятити заняттям зі своїми вихованцями.

 

Євген зазначає, що собаки кінолога не підводять: “Якщо ми не підвелемо собаку, то вона нас ніколи не підведе”.

А Олександр Соболь 13 років працював у правоохоронних органах до того, як прийшов до кінологічного центру і зрозумів, що його покликання працювати саме тут.

Каже, приємно дізнаватися, що завдяки їхній роботі є розкриття злочину. І додає, якщо сабака десь працював – його вже не забувають.

 

Кінологи розповіли, що собак тренують не лише на території центру, адже працювати їм доводиться за його межами та в будь-яких умовах. Тому їх регулярно беруть із собою і в місто, і в сільську місцевість, і на різні заходи.

***

Собаки із задоволенням спілкуються, можуть бути грайливими та веселими. Але в момент роботи стають серйозними, зібраними, а інколи навіть грізними.

Злочинцю не втекти

Симпатяга Аша спеціалізується у розшуку, спочатку вона зустрічає нас уважним поглядом, а після знайомства вітає, стоячи на задніх лапах.

Потім із задоволенням показує, що вона вміє, чітко виконуючи команди кінолога Євгенія Козовякіна.

Важко уявити, скільки б людина шукала маленьку гільзу у траві. А розумниця Аура знаходить її дуже швидко та вказує на неї кінологу Олександру Соболю. Навряд чи потрібно довго розповідати, як це важливо – знаходити найдрібніші докази на місцях злочинів.

 

А от від наступного нашого героя, вівчарки Бена, злочинцю не втекти. Упіймає і буде міцно тримати, незважаючи на супротив. Втім, Бен вмить відпускає рукав за першою командою Максима Лясоти. Але не втрачає пильності.

Якщо ви все ж втекли з місця злочину, то красуня Багіра розшукає вас по запаху, достатньо дати їй понюхати річ, з якою ви мали справу. Сьогодні роль «злочинця» виконує кінолог, але Багіру не збити з пантелику – вона чітко показує, хто загубив черевика.

А поки інші чотирилапі поліцейські готуються показати нам свої вміння, ми вирушаємо до ветеринарної клініки.

Ветеринарна клініка

Тут є все для медичної допомоги собакам – оглядові кабінети, УЗІ, хірургія, душова кімната. А в боксах, де мешкають вихованці, поки їх лікують, навіть підлога з підігрівом.

Є й спеціальні бокси з інфрачервоним світлом для молодих мам та їхніх малюків – їх два, для крупних собак, та для більш дрібних порід.

Працюють в клініці дуже досвідчені ветеринари – Володимир Артьоменко, Вікторія Зенченко, Юрій Литвиненко.

Наприклад, Володимир Артьоменко рятує життя чотирилапим вже 33 роки.

На щастя, хворих собак у центрі наразі немає. Але профілактичний огляд ніхто не відміняв. Тому до Володимира Артьоменка сьогодні завітала Луна.

Уважно оглянувши собаку, ветеринар запевняє кінолога Тетяну Бурлаченко, що з її вихованицею все в порядку.

Тим часом до лікаря Юрія Литвиненка на УЗІ приходить кучеряшка Чіта – англійський спрингер-спанієль. Їй процедура не дуже подобається, але присутність близької людини – Владислава Кожухаря, її заспокоює і діагностика проходить спокійно. Та й результати радують — Чіта здорова.

А от її сестричка Лакі кілька днів тому «упіймала» колосок, який застряг у лапці. Його видалили, а сьогодні Андрій Бабак привів свою вихованицю на огляд. Лапку оглянули та додатково обробили. Видно, що ніякого дискомфорту собака не відчуває.

Тому сестрички-спаніелі повертаються до роботи і охоче демонструють нам свої таланти.

Навіть не сподівайтеся приховати зброю чи наркотики

Серед десятків ємностей дуже швидко знайти ту, в якій сховано «наркотик» – не проблема.

 

Приховувати наркотики в машині теж не радимо – надчутливий ніс собаки підкаже їй, де схованка.

 

До речі, наразі у центрі  для тренування собак використовують не справжні наркотики, а речовини-замінники з аналогічним запахом.

Сьогодні, під час війни, дуже важливий напрям – пошук зброї чи вибухівки. Лабрадор Мітя – справжній добряк, але тих, хто їх перевозить, не пожаліє. Під час обшуку машини швидко знаходить вибухівку — показує це рухами хвоста, які добре розуміє кінолог Роман Буйвол. Також швидко знаходить заборонені речі у сумці.

 

Дев’ять місяців тому сюди зі Словакії приїхав Сіро – його центру передав в рамках допомоги Фонд Уорена Баффета.

Сіро швидко звик до нового дому. Тренує його Дмитро Ткаченко і сьогодні вони показують нам злагоджену роботу.

 

Пошук людей

Є у кінологічному центрі собаки, робота яких морально чи не найважча. Адже шукають вони останки людей, наприклад, жертв кримінальних злочинів. Втім, сьогодні вони займаються і пошуком живих людей, які опинилися під завалами. Дуже радіють, коли їх знаходять.

Кінолог Устим Снопковський ховається в ямі у гаражі. Тим часом Робі показує нетерпіння, відчуваючи, що десь тут є людина. До речі, гараж обрали не випадково – тут багато сильних запахів, які ускладнюють роботу. Але Робі не збити з пантелику – він знаходить місце та вказує на нього Владиславу Кожухарю.

 

Важко переоцінити роботу кінологів та їх чотирилапих напарників – без них працювати правоохоронцям було б набагато складніше. Хочеться розповісти про кожного, але це неможливо в рамках одного матеріалу.

Втім, про ще одне знайомство ми не можемо не розказати.

 

Юна кінолог Олександра та каністерапія

Крім поліцейської роботи, собаки центру беруть участь в заходах з психологічної реабілітації – допомагають ветеранам, військовим, переселенцям, людям з інвалідністю.

Каністерапія (від лат. canis — собака) — метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак.

Розповідаючи про це, Олена Чернілевська-Ісайко обіцяє нам цікаве знайомство.

Вона запрошує нас до кімнати зі зручними кріслами-мішками, де можна і гостей приймати і співробітникам відпочити. І саме там ми познайомилися з 13-річною Олександрою Салій та крихіткою-папільйоном на ім’я Джайва. Батько Олександри, Валинтин Салій, є провідним фахівцем кінологічного центру.

Незважаючи на юний вік, Олександра вже 7 років тренує собак та займається кінологічним фрістайлом, була призером багатьох конкурсів.

 

А Джайва – справжній каністерапевт, яка допомагає людям. Нам вона одразу демонструє свої таланти.

 

Джайва навіть книжки читає.

 

Валентин з донькою допомагають багатьом людям, їх часто запрошують громадські організації, які займаються психологічної реабілітацією.

***

Незважаючи на те, що для собаки будь-яка робота від пошуку тіл і мін, до каністерапії — це, перш за все, гра, працювати вони через відведене чотирилапим коротке собаче життя можуть недовго. Наприклад, для навчання собаки-рятувальника потрібно до півроку, а на службі за правилами собаки мають бути не більше восьми років — далі їх мають знімати з обліку та відправляти «на пенсію». Втім, на практиці є собаки, які готові працювати і до 10 років.

Після закінчення терміну служби кінологи друзів не кидають — здебільшого волохатих «пенсіонерів» забирають до себе додому їхні напарники.