Фішинг під виглядом банківських повідомлень загрожує одеситам

Фішингові атаки, які маскують під офіційні повідомлення банківських установ, залишаються однією з найбільш небезпечних форм кіберзлочинності у фінансовій сфері.

Про це повідомили в ГУНП в Одеській області.

Зловмисники створюють ілюзію офіційного звернення від банку та використовують для цього SMS-повідомлення, електронну пошту і месенджери. Як правило, повідомлення від аферистів містять інформацію про нібито підозрілі транзакції, блокування рахунків, спроби несанкціонованого входу або необхідність термінового підтвердження особи, а також посилання на фішингову платформу. Основний розрахунок робиться на створення стресової ситуації, яка змушує людину діяти швидко та без належної перевірки отриманої інформації.

Після переходу за посиланням людина потрапляє на підроблений вебресурс, який візуально імітує офіційний сайт банку. Такі ресурси можуть копіювати дизайн, структуру та функціонал справжніх сервісів, зокрема форми авторизації. У результаті шахраї отримують конфіденційні дані: логіни та паролі до інтернет-банкінгу, реквізити платіжних карток, CVV-коди, а також одноразові паролі з SMS або push-повідомлень.

Отримавши ці конфіденційні дані, зловмисники можуть оперативно здійснювати несанкціоновані фінансові операції, змінювати налаштування безпеки акаунтів та виводити кошти з рахунків. У деяких випадках шахраї комбінують фішинг із телефонними дзвінками, так званим вішингом, представляючись співробітниками банку та додатково переконуючи людину виконати певні дії або повідомити коди підтвердження.

Щоб захистити фінанси та персональні дані, кіберполіцейський радить не переходити за посиланнями з повідомлень від невідомих або неперевірених джерел, перевіряти інформацію тільки через офіційні канали банку, уважно перевіряти адресу вебсайту перед введенням даних, не передавати третім особам одноразові паролі, CVV-коди та іншу конфіденційну інформацію, а також використовувати багатофакторну автентифікацію.

Жодна банківська установа не запитує конфіденційні дані клієнтів через повідомлення чи телефонні дзвінки. Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама», який створили за ініціативи Кіберполіції України.

Нагадаємо, кіберполіція Одещини попереджала про підроблені ресурси, які імітують сервіси обміну валют, онлайн-банкінгу та платформи для переказу коштів.