Делікатес чи шкідник: виноградні молюски вийшли на поверхню під час дощів на Одещині

Зараз, під час осінніх дощів, на території Нацпарку “Тузлівські лимани” та в будь-якому парку й садочку можна побачити виноградного равлика (Helix pomatia), відомого також як виноградний/садовий слимак. Це найвідоміший і найбільший наземний молюск в Україні та усій Європі.

Харчується виноградний равлик листями рослин та гниючими рослинними рештками. Тому що для росту та зміцнення мушлі молюску потрібні мінерали, зокрема кальцій.

Слимаки ховаються під листями, каміннями та мохом, у верхніх шарах ґрунту та у своїх раковинах у суху погоду та під час холодів, щоб уникнути зневоднення та холоду. Активність равликів зростає вночі, у дощову погоду та при помірній температурі, коли вони вибираються зі своїх сховищ для харчування та розмноження.

Попри поширену думку, що равликів їдять переважно французи, ця страва популярна майже в усіх європейських країнах, а також в Азії.

Французам цю страву приписують, оскільки назва походить від французького слова escargot, що в дослівному перекладі означає «їстівний равлик». Проте культура споживання равликів налічує тисячі років, ними ласували давні греки й римляни, а всі середньовічні європейці просто божеволіли від цього делікатесу.

Наразі в Україні існують равликові ферми, де розводять цих молюсків.

Часом виноградні равлики стають справжнім лихом для людей. Вони можуть загубити за кілька днів великий виноградник – так їх багато. На Гавайських островах одного разу зняли з одного квадратного метра саду більше трьох кілограмів маленьких обжор.

З давніх часів равликам приписували здатність виліковувати різні захворювання. Недарма в Єгипті символом вічності вважалися саме равлики. Їхні спіральні раковини асоціювалися з нескінченністю, а також із оновленням та природними циклами. Протягом деякого часу слиз равликів, як лікувальний засіб, був незаслужено забутий. Однак останніми роками вчені приділяють чимало уваги вивченню равликів, хній сліз використовують у ліках та косметичних засобах.

Молюски в мистецтві:

Принцеса Ашаіт та молюскове кольє

“Таємниця природної історії” (1480-1485)

Альфред Артюр Брюнель-Невілль (1852-1941)

Альфред Брем “Життя тварин” (1890)