Давидів Брід, що повстає з руїн: про відновлення звільненого села, в якому знову народжуються діти

Ми з колегами знову навідалися до села Давидів Брід, жителі якого не покладаючи рук трудяться над його відновленням після окупації та тривалих обстрілів – життя тут не стоїть на місці, село активно відбудовують, незабаром тут з’явиться нова сучасна амбулаторія та новий водогін, у планах – нова школа.

Нас зустрічає наш старий знайомий, виконуючий обов’язки старости села Віктор Сокиряк. Як виявилось, за три місяці з нашого останнього візиту у селі вже зроблено чимало та ще більше — у планах.

Наприклад, минулого разу Віктор ділився з нами планами відновлення у селі водогону. Стара чавунна водопровідна мережа, побудована ще у 60-х роках минулого століття, сильно постраждала через обстріли. У березні тут встановили нову водонапірну вежу, а зараз вже прокладають труби на двох вулицях і готуються підключати перших абонентів до нової водопровідної мережі — у селі вже понад кілометр нових труб і роботи з їхнього укладання продовжуються.

 

Ще один масштабний проєкт, який успішно втілюється у життя – відновлення сільської амбулаторії. До війни амбулаторія Давидова Брода обслуговувала до півтори тисячі людей — окрім жителів села сюди з’їжджалися люди з дев’яти навколишніх населених пунктів, була тут і власна лабораторія.

Наталія Кириленко, медсестра села Давидів Брід, працює тут уже 28-й рік. Під час окупації жінка, як і багато її односельців, була змушена покинути будинок і втекти від війни та окупантів — за цей період село пережило масовані обстріли, бачило і уродженців Кавказу, і жителів Л/ДНР і навіть бурятів. Але як тільки село звільнили бійці ЗСУ в останній день травня 2022 року, жінка повернулася додому і замість будівлі амбулаторії, де працювала стільки років, побачила руїни.

 

На допомогу прийшла міжнародна медична гуманітарна організація «Лікарі без кордонів» – замість зруйнованої амбулаторії у селі встановили тимчасову будівлю. Цілком замінити втрачену амбулаторію вона не в силах, але допомогла в кризовій ситуації забезпечити людей медичною допомогою. Для зручності її встановили прямо навпроти будинку Наталії, сюди приїжджають лікарі та привозять обладнання — у такі дні тут можна отримати необхідну консультацію та курс лікування, зробити УЗД, МРТ та рентген, здати аналізи до лабораторії. Нині ця маленька будівля, в якій керує Наталя, забезпечує потреби майже 700 осіб, крім жителів села за медичною допомогою сюди часто звертаються й бійці ЗСУ.

Добудови нової амбулаторії Наталія Кириленко чекає з нетерпінням — після її відкриття людям більше не доведеться чекати на приїзд лікарів та лаборантів, у новій будівлі вистачить місця і для нових фахівців, і для нового обладнання.

 

Поспілкувавшись із Наталею, йдемо до місця будівництва нової амбулаторії — у наш минулий візит будівництво було на етапі котловану і для того, щоб уявити на його місці нову будівлю, потрібна була неабияка уява. Нині ситуація докорінно змінилася: робітники вже закінчили заливання фундаменту та будівництво підвального поверху — окрім усього іншого, тут у перспективі можна буде облаштувати бомбосховище.

Екскурсію будмайданчиком нам влаштовує виконроб Олександр, каже, будівництво йде ударними темпами — робітники вже готуються облаштовувати перекриття, заливати підлогу та будувати стіни цокольного поверху. Обіцяє, що Наталя зможе переїхати зі свого тимчасового вагончика до нової будівлі вже до кінця цього року.

При цьому не зупиняються в селі відновлювальні роботи і на об’єктах житлового фонду, і чималу участь у них беруть гуманітарні та благодійні організації, які безкоштовно надають будматеріали для першочергових робіт — укладання покрівель, заміни вікон, дверей тощо.

 

Зусилля щодо відновлення села приносять свої відчутні плоди — сюди повертаються мешканці та їдуть нові люди. Звичайно, до повного відновлення чисельності населення села, яке до війни становило 960 осіб, пройде ще чимало часу, але лише за три місяці сюди повернулися 20 осіб з тих, хто вимушено втік звідси у період окупації та бойових дій. Крім того, до села за цей період приїхали ще п’ять нових мешканців з числа ВПО. Зараз у Давидовому Броді живуть вже 600 осіб з числа корінного населення та ще 70 внутрішньо переміщених осіб, тоді як на момент звільнення тут було лише 50 людей.

При цьому у селі близько 100 дітей, а тому в планах відновлення сільської опорної школи, яка зможе прийняти до 300 учнів — до війни в Давидів Брід з’їжджалися на навчання діти з сусідніх сіл, і тут школа необхідна. Втім, питання з фінансуванням цього будівництва поки що не вирішене, ціна питання — понад 200 мільйонів гривень, але відмовлятися від цього проекту голова села Віктор Сокиряк не має наміру.

До речі, як з посмішкою розповіла нам Наталія Кириленко, крім школи селу в найближчому майбутньому знадобиться й дитячий садок — у Давидів Брід не тільки повертаються корінні жителі, тут ще й народжуються нові.

 

Цього разу ми залишаємо Давидів Брід з почуттям надії. Звичайно, далеко не все з відновленням села йде гладко — грошей, що виділяються державою на відбудову повністю знищеного житла, людям не вистачає, а волонтери та благодійники беруться лише за відновлення будинків, які ще можна врятувати. Звісно, ​​жителям Давидова Брода разом доведеться подолати ще чимало перешкод і пройти довгий шлях, щоб село повністю встало на ноги. Але одне те, що в селі, яке ще два роки тому лежало в руїнах, вирує робота і знову народжуються діти, говорить про те, що зусилля людей приносять свої плоди та Давидів Брід відроджується.