-
Головна
>
Новини
>
«Чим більше людей я врятую, тим більша моя мотивація»: бойові медики штурмової бригади «Лють» на Донеччині
«Чим більше людей я врятую, тим більша моя мотивація»: бойові медики штурмової бригади «Лють» на Донеччині

На Донеччині бойові медики об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» щодня рятують життя військових та цивільних. Кореспондент Odesa Online побував у підрозділі та поспілкувався з бойовими медиками, які вивозять поранених, стабілізують, лікують та доставляють їжу та ліки військовим.
Поліцейська Тетяна працює на евакуаційному автомобілі та приймає безпосередню участь в вивезення поранених.
«Ми намагаємося врятувати кожного. Чим більше людей я врятую тим більше моя мотивація», – каже Тетяна.


«Були випадки, що бригади зверталися до нас з проханням вивести поранених. Ми всім допомагали – і військовим, і цивільним», – каже жінка.
Часто медики проводять евакуацію під прицілом FPV-дронів, ризикуючи власним життям. Рішення медик ухвалює на місці і Тетяна неодноразово вирішувала їхати попри небезпеку.
«Для мене найважливіше – врятувати якомога більше життів. Це змушує працювати далі. Ми поліцейські, які задають темп», – каже Тетяна.
На іншому евакуаційному автомобілі працює Олександр. Чоловіку 27 років, до поліції він пішов добровільно у 2022 році, до цього працював в банку.
Починав Олександр штурмовиком, де отримав не одне поранення та втратив багатьох друзів. На тілі поліцейського є татуювання з ініціалами кожного загиблого побратима.
Зараз евакуюючи поранених поліцейський не раз потрапляв під обстріли, але все одно продовжує виконувати свою роботу.
«Важкою проблемою в нашій роботі є неефективна перша допомога: це може бути слабо накладений турнікет, який не зупиняє кровотечу, або невчасна зроблена конверсія турнікета, через що людина потім може втратити кінцівку. Просто люди під час стресу губляться та можуть неадекватно діяти. А ще у нас був випадок, коли ми витягували тяжкопораненого, і прилетіла міна під ноги. Ми, обидва медики, отримали поранення. А «важкий» став ще більш «важким». Але я швидко наклав медику турнікет та ми вивезли пораненого. Головне не піддатись паніці», – розповідає Олександр.
На евакуаційному автомобілі також працює водій із позивним Одеса. Сам він — одесит і на війні з 2014 року.
Він розповідає, що навіть після поранень бійці нерідко намагаються жартувати.
«Людина, поки дихає, може жартувати», — каже Одеса.

Мотивують чоловіка родина та побратими.
«Скоро у відпустку, треба їхати, щоб ніхто вдома в моїх капцях не ходив», — жартує чоловік.
Поранених медики везуть до стабпункту, де працюють близько 20 фахівців. Тут проводять усі необхідні процедури та навіть операції.
«Найдовша операція тривала три години. У пораненого була масивна травма, були накладені три турнікети, поранені грудна клітка та черевна стінка. У пацієнта була клінічна смерть, ми 50 хвилин проводили реанімаційні заходи. Реанімація була вдалою, пораненого врятували, і наразі з ним усе гаразд», — розповідає хірург Євген.
Сам Євген із Сум, де працював дитячим хірургом, але вирішив піти в бойові медики.










