Анатомія доказів: як працюють криміналісти Одещини в епоху ДНК-технологій та війни

За зачиненими дверима криміналістичних лабораторій зазвичай панує тиша, але ця тиша оманлива. Поки місто живе своїм звичним ритмом, тут, у кабінетах, триває непомітна для сторонніх очей, але критично важлива робота. Робота тих, хто змушує німі докази говорити, а хаос злочину чи руйнувань перетворює на беззаперечну мову фактів.

Ми зазирнули за лаштунки однієї з найбільш технологічних та водночас емоційно складних служб поліції, щоб побачити, як сучасна наука допомагає відновлювати світло справедливості.

Коли ми зайшли до криміналістичної лабораторії слідчого управління ГУНП в Одеській області, апарат ANDE вже працював. На моніторі йшов відлік – до завершення аналізу залишалося кілька десятків хвилин. У невеликому картриджі всередині системи саме в цей момент обробляли біологічні зразки з реального кримінального провадження. Вночі сталося вбивство.

Ще кілька років тому швидке встановлення ДНК для більшості людей асоціювалося з кримінальними шоу та голлівудськими лабораторіями. Тепер одеські криміналісти можуть отримати ДНК-профіль людини максимум за 105 хвилин, а іноді навіть швидше.

«Це вже не в серіалах, це вже в реальності», – каже начальниця відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Одеській області Інна Савельєва.

Але навіть поруч із сучасною технікою головне тут – не обладнання. Головне – люди, які в будь-який час доби виїжджають туди, де для інших усе закінчується словом «трагедія», а для них тільки починається робота.

«Одна волосина може вирішити справу»

Кінематограф навчив нас, що розслідування – це динамічні погоні та миттєві здогадки детектива. Проте реальність вимагає куди більшого терпіння, титанічної витримки та майже хірургічної точності. Перший крок до розкриття будь-якого злочину робиться саме ногами криміналіста, який заходить на місце події.

Місце злочину для криміналістів – це простір, де не можна втратити жодної деталі. Вони одними з перших працюють після вбивств, пожеж, тяжких аварій чи російських ударів. Саме криміналісти збирають те, що потім стане доказом: сліди, біологічні зразки, уламки, мікрочастинки, речі, які, на перший погляд, можуть здатися абсолютно неважливими.

«Важливо не втратити дрібниці – інколи одна волосина чи слід фарби можуть вирішити справу», – говорить Інна Савельєва.

І в цей момент особливо добре розумієш, наскільки реальна криміналістика далека від кіно. Тут немає ефектних сцен із миттєвими результатами. Є дуже багато уважності, концентрації та кропіткої роботи, де кожна деталь може мати вирішальне значення.

ДНК, поліграф і валізи для різних типів експертиз

Сучасний криміналіст – це трохи науковець, трохи аналітик і трохи винахідник. Щоб ефективно протидіяти злочинності, яка теж не стоїть на місці, арсенал спеціалістів доводиться постійно оновлювати. Технічне оснащення лабораторії вражає своєю різноманітністю.

Для роботи з ДНК тут облаштовано окреме приміщення, де встановлено одразу два надсучасні апарати ANDE. Ця система дозволяє автоматично виділяти генетичний профіль безпосередньо в польових або лабораторних умовах без залучення великих стаціонарних центрів.

В інших кабінетах підрозділу розміщено решту арсеналу: поліграф, обладнання для досліджень, техніка для фото- та відеофіксації, спеціалізовані валізи для різних типів експертиз. Їх близько десятка: для роботи зі слідами зброї, біологічними матеріалами, відбитками пальців, слідами транспорту чи одорологічними (запаховими) слідами.

Для людини «з вулиці» спеціалізований арсенал криміналістів виглядає майже як набір інструментів із детективного серіалу. Але тут дуже швидко пояснюють: жодна техніка сама по собі не «розкриває справу». Усе залежить від того, хто стоїть за нею. Саме тому криміналісти постійно навчаються, проходять стажування, працюють із курсантами, освоюють нові методики та технології. Бо навіть найсучасніше обладнання не допоможе, якщо спеціаліст не помітить важливу деталь.

Лабораторія на колесах

Проте не всі дослідження можна чи доцільно проводити в умовах кабінету. Часто специфіка виклику вимагає розгортання повноцінного аналітичного центру безпосередньо в епіцентрі подій, на значній відстані від обласного центру.

Саме в таких випадках ключову роль відіграє пересувна криміналістична лабораторія. На спеціально обладнаному бусі криміналісти виїжджають на тяжкі та особливо тяжкі злочини, місця обстрілів і великі місця подій, де доводиться працювати годинами.

Усередині – все необхідне для роботи просто «в полі»: освітлення, генератор, тепловізори, металошукачі, пакувальні матеріали, спеціальне обладнання і навіть намет для роботи в складних умовах.

І знову ж таки, це не про «технологічність заради картинки». Це про можливість нормально працювати в будь-який час доби, у будь-яку погоду і в ситуаціях, де навколо часто хаос, руйнування або небезпека.

Дрони над місцем прильоту

Останні роки внесли свої корективи в перелік необхідних навичок. Сьогодні криміналіст повинен вміти не лише знімати відбитки пальців, а й впевнено підіймати в повітря безпілотні літальні апарати.

У відділі використовують різні типи дронів – від компактних до великих професійних комплексів із тепловізорами та потужними камерами.

Після російських ударів дрон іноді стає для криміналістів першими «очима» над місцем руйнування – особливо там, де людині ще небезпечно заходити через ризик повторного удару або обвалу конструкцій.

За допомогою аерозйомки фахівці фіксують наслідки атак, обстежують великі території, шукають важливі деталі, а потім створюють 3D-моделі місця події. І це теж одна з речей, які ще недавно здавалися чимось із фантастики.

Робота після обстрілів

Загалом повномасштабна війна кардинально змінила роботу криміналістів. Одеські спеціалісти виїжджають допомагати колегам в інших регіонах, зокрема після російських ударів і під час документування воєнних злочинів. І саме тут сучасні технології отримали ще одне страшне, але критично важливе застосування – ідентифікацію загиблих.

Після вибухів і пожеж криміналістам нерідко доводиться працювати з фрагментами тіл. У таких випадках швидке встановлення ДНК допомагає зрозуміти, чи належать різні фрагменти одній людині, а також пришвидшити подальшу експертизу.

Але навіть найсучасніше обладнання не прибирає головного – емоційного навантаження цієї роботи.

«Просто відключити емоції неможливо», – зізнається Інна Савельєва. Найважче, за її словами, – справи, де постраждали діти, і спілкування з рідними загиблих.

І, мабуть, саме тут найкраще стає зрозуміло, що криміналістика – це зовсім не про «романтику професії». Це мистецтво залишатися бездоганним професіоналом, зберігати холодний розум серед чужого горя і концентруватися на пошуку доказів там, де серце відмовляється вірити в те, що сталося. Адже ціна найменшої неуважності тут занадто висока.

У розмові з Інною Володимирівною ловиш себе на думці, що криміналістика – це професія не лише про техніку чи знання. Тут потрібна дуже специфічна уважність. Не та, яку показують у фільмах, коли герой «геніально помічає зачіпку». А щоденна, виснажлива здатність концентруватися на деталях годинами, навіть після нічного виїзду чи важкого огляду.

Криміналістами зазвичай стають люди з юридичною освітою. Але самих знань законодавства тут недостатньо. Потрібно розумітися на біології, хімії, трасології, балістиці, вміти працювати з технікою і постійно вчитися. За словами нашої співрозмовниці, навіть після навчання молоді спеціалісти проходять додаткову підготовку та стажування вже у практичних підрозділах. Бо за п’ять тижнів навчання неможливо навчити людину всього, з чим вона потім зіткнеться в реальній роботі.

Наприкінці нашого візиту на моніторі апарату ANDE цифри таймера нарешті обнулилися. Для когось цей отриманий ДНК-профіль стане остаточним і незаперечним вироком, для когось – шансом дізнатися правду про долю близької людини, а для команди Інни Савельєвої – просто завершенням одного етапу роботи та початком наступного виклику. Адже злочини та трагедії не мають розкладу, а отже, експертні валізи криміналістів завжди залишаються зібраними.

Фото: Odesa Online, ГУНП в Одеській області