Воротар «Чорноморця» – про атмосферу в клубі, топ-голкіперів світу та єврокубкові амбіції «моряків»

Воротар одеського «Чорноморця» Данило Варакута в інтерв’ю одеським журналістам, серед яких був і спортивний кореспондент Odessa.Online, розповів про атмосферу в колективі, конкуренцію із досвідченими голкіперами, найкращих воротарів світу та єврокубкові амбіції «моряків».

– Данило, розкажи про те, як настрій, яка атмосфера зараз панує у «Чорноморці»?
– Настрій чудовий! Ми готуємося за планом, граємо контрольні матчі з суперниками різного рівня, графік у нас стабільний, тижневі цикли змінюють один одного, атмосфера в колективі позитивна. Ми розуміємо, що на нас чекає важкий сезон, намагаємося зараз багато працювати «на перспективу», адже, судячи з усього, доведеться проводити по два офіційні матчі на тиждень. Причому не на рідному стадіоні, а на виїзді, без наших уболівальників, та й взагалі без уболівальників.

– «Чорноморець» завжди славився гарною воротарською лінією. У тебе зараз у конкурентах досвідчені Дмитро Непогодов та Євген Паст. Скажи, які у вас відносини з ними? Вони – друзі, конкуренти? Як справи з комунікацією?
– Скажу відверто, ми більше друзі, ніж конкуренти. А те, що у нас у команді, окрім мене, два досвідчені воротарі – тільки плюс для мене, додаткова мотивація. Здорова конкуренція ще нікому не заважала! (посміхається)

Щодо комунікації, то і Непогодів, і Паст, і тренер воротарів Глущенко постійно діляться своїм досвідом, своїми знаннями, ми аналізуємо не лише наші ігри, а й гру інших воротарів УПЛ та найкращих воротарів світу.

– До речі, про найкращих воротарів світу. Кого ти вважаєш номером один у світі? Або можеш назвати трійку, п’ятірку найсильніших, на твій погляд.
– Для мене номер один – це Едерсон із «Манчестера Сіті», якщо говорити про гру ногами. Також відзначу серед найкращих Андре Онана, який перейшов цього літа з «Аякса» до італійського «Інтера».

Крім того, подобається гра Марка-Андре тер Стегена з «Барселони», ну і, звичайно, багатьох воротарів, які грають в Англійській Прем’єр-лізі. Коли дивлюся ігри за їхньою участі – намагаюся отримати багато корисної інформації і від кожного з них взяти найкраще для себе.

– Наскільки змінився підхід до роботи з воротарями з приходом ще наприкінці минулого року нового тренерського штабу на чолі з Романом Григорчуком?
– Дещо змінилися вимоги. Ми, як і усі сучасні воротарі, маємо виконувати не тільки свою основну роботу – відбивати удари, робити сейви і стояти «на нуль», а й добре грати ногами, вміти починати атаки та контратаки. Працюємо на тренуваннях ще й над цим.

– Востаннє «Чорноморець» грав у єврокубках вісім років тому. Ти тоді спостерігав за матчами на стадіоні або по телевізору лише як юний футболіст, уболівальник, лише мріяв про те, що виступатимеш за основний склад «моряків». З приходом тренерського штабу на чолі з Романом Григорчуком одеські вболівальники та спортивні журналісти заговорили про те, що нашій команді точно під силу поборотися за потрапляння до п’ятірки лідерів, що дає шанс зіграти у єврокубках. А що кажуть у самій команді? Розмови про єврокубки точаться у роздягальні та під час тренувань?
– Ви знаєте, на 100% про те, що ми точно гратимемо в єврокубках за підсумками наступного сезону, звичайно, ніхто не каже, але вся команда розуміє, що зараз багато клубів УПЛ мають приблизно однакові можливості та шанси для боротьби за єврокубкові місця. Тому ми точно боротимемося із іншими командами за потрапляння до єврокубкової зони. Вважаю, що з таким складом та тренерським штабом у нас не може бути інших завдань та цілей, окрім як боротися за високі місця.

– Не можу не спитати про безпеку. Пам’ятається, в одному з важливих матчів екс-воротар «Чорноморця» Дмитро Безотосний пропустив м’яч після того, як на полі вибухнула петарда. Зараз у нас у країні війна, а вибухають далеко не петарди… Скажи, наскільки складно воротареві перебувати у повній концентрації, коли будь-якої миті може початися повітряна тривога чи щось прилетіти від рашистів?
– Ще перед початком зборів ми проводили тренування на нашій базі, зокрема під виття сирен, також траплялися й вибухи, але ми продовжували займатися, оскільки все це було десь дуже далеко. Зараз уже, гадаю, дещо пристосувалися до всього цього, адже ми перебуваємо у стані повномасштабної війни вже понад п’ять місяців, усе це чуємо, переживаємо, але адаптуємось. Звичайно, є певне хвилювання, настороженість, проте я сподіваюся, що під час ігор не буде ані вибухів, ані повітряних тривог у тих містах, де ми гратимемо.

– До речі, про міста… Як ти вважаєш, матчі УПЛ краще проводити в Україні без глядачів чи в умовній Польщі, але з глядачами?
– Ви знаєте, ми маємо показати, що українці – сильний народ, що можемо грати у футбол в Україні, незважаючи на загрози з боку агресора, з боку росії. Звичайно, ми наражаємося на певний ризик, але поки так. Ми готові грати і в Україні, і за кордоном.

Леонід Францескевич